Світ стояв спустошений, руїни міст, які залишилися після кінця, завжди стоятимуть там.
Попіл і холодний вітер носився між уламками холодних людських мрій. Люди, які це знищили, не знали, що творять, але прийде одне, прийде єдине.Лише ці двоє стоять на місці розбитого будинку, ніхто не знає, хто вони. Ці хлопці не хотіли кінця такого. Кожна ця мить може обернутися останньою. Цей світ, який колись стояв на цій землі, зараз виглядає інакше, переписавши долю свою та інших. Юнаки не змогли стримати сліз та нажали на кнопку, яку вписали в краї, яких ще не було.