Глава 14

— Розумієш, до нас в гості приїхав племінник. — посміхнувшись промовила жінка, на що чоловік видихнув.

— Тоді мені краще піти, я вам помішаю. — сказавши це дівчина потянулась до дверної ручки.

— Що ти, ти нам ніколи не мішаєш. — втрутилась жінка.

— Краще я в наступний раз загляну, в вас доволі рідко хтось гостює. Тож краще щоб ви приділили їм більше часу, а я нікуди не дінусь. — посміхнувшись промовила Ніка.

— Як знаєш, давай хоча б таксі викличем. — промовила мати.

— Не потрібно, я сама. Можливо ще те не поїхало — збрехав, відповіла Ніка.

— Тоді до зустрічі — промовив це, мене обійняли.

Вийшовши з будинку я вдихнула свіжого повітря. На годиннику лише шість годин, отже ще є час. Дівчина попрямувала по дорозі, милуючись краєвидом. Вона обожнювала це місце, ніби тут ніколи й не було людей.

Через дві години дівчина вже дійшла до міста, тому зараз вона проходила між домами. Вона зайшла в темний переулок, на неї йшов якись хлопець. Та жівчина літала в своїх думках.

— Вай, яка красивенька дівчинка.— сказав чоловік, й став перед Нікою.

— Добрий вечір, й до побачення — мило промовила дівчина, й зібралась обійти хлопця.

— Ну куди ти так швидко, залишся зі мною. Я гарантую тобі, що ти не пожалкуєш — дівчина зробила крок назад.

— Я знаю що не пожалкую. Боюсь що тебе я засмучу. — відповіла дівчина, й натягнула милу посмішку.

— Не переймайся, мене все влаштовує.

— А мене ні. Дядічка( на вигляд йому було років 22-23, та нічого) йдіть куди йшли. Я ж говорю, вам не сподобається те, що я можу вам дати. — спокійно вимовила Ніка, й відступила ще на крок.

— Якщо ти не кричатимеш і будеш тихою, все буде чудово.

— Ну пиняйте на себе, я попередила. — відповіла дівчина, з тим же спокійним обличчям.

Хлопець розставив руки і вже хотів вхопити Ніку за талію, та дівчина відступила й розвернувшись з усієї сили вдарила ногою в голову. Ставши на дві ноги, вона помітила того хлопця але вже лежачим на землі.

— Айщ — дівчина почесала затилок — Ну дядічка, я ж говорила не лізти! Яка нормальна людина буде лізти до дівини, яка виросла в дитячому будинку. Це тупо.— промовила злобно дівчина, здається трішки не розрахувала удар — Ви там хоча б живий? — дівчина нахилилась до хлопця, й перевірила чи є пульс — От і добре — дівчина потерла руки, похлопуючи ними — Ну я тоді цей, піду? — паказавши пальцем вперед, запитала дівчина. Так як їй ніхто не відповів, вона хитнула головою і пішла далі.

Pov: Максим

Приїхавши з хлопцями в дім, я все їм розповів.

— Ваууу — протянув Артур — Тобто в тебе тепер є сестра.

— Дебіл, вона в нього завжди була — відповів Саша.

— І що ти робитимеш? — запитав Андрій — Хіба не очевидно що це Ніка, яка з нами навчається?

— Це нічим не доведено. — заперечив Саша — Та мені теж здається що вона.

— Мені потрібно прогулятись — промовивши це, Максим піднявся з дивану й пішов до дверей.

Він прогулювався по давно вивченими вуличками, як помітив знайому фігуру. Він почав слідкувати за нею. Ось до неї підходить хлопець, спочатку Макс нічого не чув з їхньої розмови, коли він вже підійшов хлопець впав. І тільки через декілька секунд він зрозумів що то його Ніка так. Про себе Макс відмітив навики боротьби дівчини.

— Айщ — дівчина почесала затилок — Ну дядічка, я ж говорила не лізти! Яка нормальна людина буде лізти до дівини, яка виросла в дитячому будинку. Це тупо.— після цього Макс боявся пошевелитись, ці слова підтвердили сумніви хлопця. Тепер він точно знає що ця Ніка його рідна сестра. Та вона зовсім інаша, ніж та якою він запам'ятав її в дитинстві.

Pov: Вероніка

Наступні три дні минули доволі спокійно. Дівчата встигли сходити по магазинах, та прогулятись по місту. Так як сьогодні була неділя, вони весь день прокатались на велосипедах. Тож під вечір були дуже виснажені.

Ранок розпочався з верещання будильника. Ніка вже хотіла було потянутись до нього, щоб вимкнути, як її опередила Лєра й кидає його в стіну.

Ніка видихнула, й впала лицем в подушку. Через декілька хвилин дівчина вже розплющує очі від вереску сестри.

— НІКО! ПІДІЙМАЙСЯ. МИ ЗАПІЗНЮЄМОСЬ. ДО ПАРИ ЗАЛИШИЛОСЬ МЕНШЕ ГОДИНИ! — верещала Лєра.

Ніка ледве підійнялась з теплих обіймів подушки й потянулась, позіхаючи. В кімнаті вже нікого не було, так як Лєра вже повинна літати в своїй, й вибирати що сьогодні вдягне.

Ніка ніколи нерозуміла сестру. Вони завжди повинні прокинутись за дві години до того як вийдуть з будинку. Можна ж просто відмовитись від сніданку, й менше краситись. В цьому немає нічого поганого.

Через пів години Ніка як завжди стояла на кухні в пошуках чогось смачненького. Обмежившись простим йогуртом, вона всілась на стілець, й почала чекати Лєру.

Вийшли вони вчасно, та все ж Ніці довелось бути сьогодні водієм для двох. Лєра по дорозі постійно скаржилась на те що вона чогось не встигла, як завжди.

Приїхавши до університету дівчата пішли жо своєї аудиторії, по дорозі до неї вони помітили купу людей, які біля когось зібрались і постійно щось верещали. Дівчата було дуже лінь йти ті 50 метрів, тому вони йшли за своїм маршрутом.

Діловодство, нічого нудьнішого Ніка не зустрічала. Вже пройшло пів пари, і цьому дівчина була не дужа рада, адже відчуття ніби вона йде три години точно. В аудиторію постучали, та дівчині було дуже ліньки повертати голову, яку вона так зручно обперла об свою руку. Там щось говорили, та Ніка літала в своїх мріях з теплим ліжком. З роздумів її відволікла Лєра, яка штовхала ту локтем й всім своїм занепокоїним поглядом показувала на двері. Вероніка неохоче повернула голову, й не повірила своїм очам. Там стояв Тимур — найкращий друг Назара. Й сам Назар, власною персоною.

Коли Ніка їх побачила, в ної очі на лоб полізли. Вона нерозуміючи дивилась як ті спокійно заходять в зал, і сідають перед ними. Дівчина нічого не могла зрозуміти. Назар подивився на неї, та в очах крім повної байдужості, нічого не було. Сльзи самі поступили до очей, й перша покотилася по щоці. Та дівчина не вибігла з аудиторії, вона швидко витерла мокру доріжку від сльзи, й почала себе заспокоювати. Раптом її руку хтось взяв, й почав тримати. Вона підійняла погляд й це була посміхаючась Лєра, Ніка видихнула й почала слухати вчителя, та те що вона зараз така спокійна нічого не доводить. Як тільки закінчиться пара вона дізнається чому її так проігнорували.