18

Дівчину виписали з лікарні і вони разом поїхали до батьків дівчини на обід. Мама приготувала багато різних страв, сподіваючись що дочка зможе щось поїсти.

- Дочко, тобі зараз потрібно харчуватися добре.  Щоб наш онук чи онучка була здорова. 
З турботою промовила мама. Адже за останні дні мама сильно переживала за дочку.

- Маріє Петрівно, не переживайте за це. Тепер я буду турбуватися про них двох. 

Тут батько підключається до розмови, переводячи тему.

- Молодята, ви вже про весілля щось думали?

- Тату, ми не хочемо великого весілля. Ми будемо робити тут у ресторані Макса. Будуть всі самі близькі нам люди. І я хочу у травні зробити весілля,  живіт не буде великий, і буде вже трошки тепло.

- Андрію Миколаєвичу, я думаю трішки більше місяця і ми все зробим. 

За обговоренням весілля непомітно настав вечір. Пара пішла додому до дівчини. Дівчина швидко заснула в обіймах хлопця.

Це було щастя про яке мріяла Ольга. Поруч з хлопцем вона відчувала себе захищеною, коханою. Вони змогли все подолати, всі негаразди залишилися в минулому. Попереду весілля. Дівчина одягне білу сукню. Відчуватиме все те що відчувають всі закохані наречені. Вона за плечима вже мала одне весілля. Білу сукню вона не одягнула. Вони розписалися і після того пішли на шашлики з друзями. Це таке було весілля, просте, нещасливе.

- Кохана, нам сьогодні ввечері потрібно піти до моєї сімʼї, мама дуже просить познайомити вас. 

- Коханий, там буде твій брат?

- Ні, ми з ним з того дня не спілкувалися. 

- Чому ви тоді побилися? Що сталося у вас?

Хлопець сів на стільчик, роздумуючи чи розказувати дівчині про все. І чи запитувати про ті слова що брат сказав. Вирішив що краще про все поговорити.

- Він сказав що кохає тебе. І не хоче щоб ми разом були.

- Максе, ти лиш не злись і все правильно зрозумій що я тобі розповім. Пообіцяй, що не будеш робити дурниць.

Хлопець махнув головою в знак згоди і лише після того дівчина почала розповідь.

Дівчина почала розповідати, як в перше він зізнався для неї у коханні. Дівчина зробила вигляд що не почула його. І забула про нього. Але пізніше він почав надсилати квіти, дівчина подумала, що ті квіти можуть бути від Максима, який хоче вибачитися. Ольга не очікувала там побачити його брата, який знову зізнаватиметься в кохані. Розповіла про неприємну розмову з його дружиною. Хлопець уважно слухав дівчину. Його кулаки сильно зжималися, він почав ходити по кімнаті злий. Швидко приборкав свої емоції. Не хотів, щоб вагітна наречена за нього переживала.

- Оль, чому ти не розповіла мені спочатку про все це?

- Максе коли я мала тобі про це все розповісти? В той день ти був сам не свій, ти не хотів мене слухати. Якби я ще сказал про твого брата, що ти подумав би? Та і пізніше наші відносини не були ідеальні щоб казати про все.

- Вибач мене за все що я зробив. Тепер у нас все буде по іншому. Не буде секретів, ми будемо разом обговорювати і вирішувати всі проблеми які у нас виникнуть. Домовилися?

- Домовилися. 

Дівчина міцно обійняла хлопця за талію і ніжно поцілувала у губи. Хлопець не зміг стримувати свого звіря в середині. Підняв дівчину на кухонний стіл, почав повільно цілувати шию переходячи на ключиці. Одяг заважав поцілункам, тому він швидко зняв його з дівчини. В свою чергу дівчина також це зробила з хлопцем. Вони насолоджувалися один одним. Ніжні поцілунки, обійми.

Пара ніжилася в обіймах однин одного до самої вечері. Вже ближче до назначеного часу пара почала збиратися. 

- Максе, давай по дорозі заїдемо у квітковий магазин, купим квіти твоїй мамі. І що вона любить з фруктів?

- Мила, квіти купим. Решти не потрібно. Мама не їсть багато фруктів. Вона нам потім віддасть їх. 

Пара заїхала в магазин і купила великий букет Лілій, мама Максима їх дуже полюбляє. Ще купили торт до чаю. Наполягла дівчина. Дівчина подарувала букет майбутній свекрухі. Свекруха подякувала, обняла дівчину. Всі пішли на кухню. 

- Оксана Василівна, що вам допомогти?

- Все готово, якщо не важко візьми стакани і компот у холодильнику постав на стіл. 

Ольга зробила все як її попросили. Коли вона була у залі то помітила багато фотографій на поличці шафи. Почала розглядати. Непомітно підійшов Максим і обійняв дівчину. 

- Тут мені 4 роки я разом з батьком їздив на ринок. Він мене посадив на руки і я керував машину. Це наша остання спільна фотографія. Тут я почав ходити на бокс. 

Дівчина повернулася до хлопця обличчям, хлопець продовжив обіймати кохану, дівчина теж обіймала хлопця за талію.

- Співчуваю. Ти не розповідав про те що ходив на бокс. 

Несподівано зайшла мама і помітила як пара стоїть біля фотографій і обіймається.

- Його звідти вигнали через пів року. Побився з сином тренера через якусь дівчину.

- То ти забіяка був у дитинстві.

Штовхнула у плече рукою дівчина. І сміючись сіла за стіл.

- Він був дуже вредним хлопцем у дитинстві. Завжди впливав у неприємності. Коли вступив до Університету, на першому курсі побився що ледве не вигнали з вузу. Після того більше ніколи не бився, мою дитину ніби підмінили. Став врівноваженим, спокійним, розсудливим.