16

Дівчина проснулася звʼязана сидячі на стільці під яскравим світлом. Яке не давало розгледіти де вона знаходиться. Не бачила людей, лиш чула як вони десь говорять.

- Ооо, вона проснулася, дзвоніть закажчику хай їде і розбирається.

Почула дівчина, але ніхто не підійшов. Вона пробувала розвʼязати руки але не вийшло надто міцно вона була звʼязана. Через пів години дівчина почула як хтось зайшов у приміщення і продовжив йти у сторону дівчини.

- Нарешті, я подивлюся на кого мене проміняв Макс.

З іронією відповіла дівчина. Вероніка підходить ближче до Ольги щоб та змогла побачити, хто її сюди притягнув. Хто тут головний. Перед Ольгою стоїть довго нога у міні спідниці. Довга шуба не застібнута на дівчині, з яскравим макіяжем, стрижка каре, крашена блондинка з відрошими коренями. Таке собі видовище.

- Я дивлюсь, ти ніяк не можеш вгамуватися. 

Спокійно відповіла дівчина дивлячись в очі викрадачці.

- Він мій має бути. В нас все було добре але появилася ти і він почав уникати мене, ігнорувати.

- Він не належить тобі, Макс дорослий чоловік і сам знає з ким йому добре. За викрадення людини строк є. Ти знаєш про це?

Викрадачку розізлила така спокійна дівчина, вона мала боятися, плакати, но не спокійно з нею говорити. Вероніка дає пошочену Ольгі. Обличчя болить і пече від удару. Але дівчина продовжує спокійно говорити.

- Ти думаєш що після таких дій він буде з тобою?

Вероніка знову дає ляпас. Цей вже сильніший з губи пішла кров. Дівчина плюнула на підлогу.

- Він буде мій, я вагітна від нього. 

Ольги перед очима по темніло від болю фізичного і душевного. Він ж казав що між ними нічого не було. Він мене обманув. Якби щось було він би точно сказав. Максим не став би брехати мені.

- Макс, не хоче дітей, він заставить зробити аборт. Ми вже говорили на цю тему. 

- Не вірю тобі! 

Дівчина починає кричати і тупити ногоми. Через каблуки звук надто голосний, вона ще стоїть на якійсь желізякі. Звук надто ріже у вуха дівчини.

- Ти можеш заспокоїтися і не робити тут істерику! Розвʼяжи мене, досить цього цирку.

- Ти думаєш я тебе так просто відпущу, я тебе знищу. В мене тут є голодні хлопці, які не проти порозважатися з тобою.

- Ти ж розумієш що за тобою плаче психлікарня.

Вероніка голосно засміялася.

- Мій батько все вирішить. Я мала бути у лікарні але батько вирішив, що дома мені краще буде. 
Похвалилася дівчина, ніби було чим хвалитися.

- Чому ж ти дома не сидиш, а лазиш тут по якомусь запрошеному складі?

Викрадачка взяла рукою за бороду дівчину і крізь зуби говорила аж слина летіла на дівчину. Дівчина виривала обличчя, але їй знову прилетіла ляпас по обличчю, кров ще сильніше потекла з розбитої губи.

- Якби я вчора не побачила вас, як ви гуляєте тримаючись за руки, цілуєтеся. Я була б дома зараз. Але він мій, чуєш мій!

Кричить викрадачка, аж іскри летять з її очей. Вона надто зла. Багато чого не розуміє що робить. 

- Давай домовимося я не буду писати заяву на тебе, ти мене відпускаєш.

- Дура! Ти дура! Ти не зрозуміла що звідси тобі виходу немає. Тебе викинуть на сміття для диких тварин.

Крикнула викрадачка і пішла у якусь сторону. 

Щось сказала комусь, вийшла із будівлі. Дівчина не знає скільки сиділа, голова боліла, щока червона спухша від ударів, губа розбита у двох місцях. Дівчина переживає про те щоб з дитиною нічого не сталося. Але болю, втоми і нервів дівчина втрачає свідомість. Ольга опритомніла коли на неї вилило відро холодної води. Поруч стояли два чоловіка у маскі. В руках тримали по одному відрі з водою.  Викрадачка дала команду і ті по черзі почали лити холодну воду на дівчину. 

- Ти думаєш, що йому потрібна. Він сидить у свому офісі і перебирає бумажки. Там в нього багато проблем, я постаралася. 

Ольгі дуже холодно від такої крижаної води. В приміщені також дуже холодно. На дівчині весь одяг промок.

- Ти подивись яка в неї апетитна фігурка, а груди які.

- Коли закінчимо, я почну перший з нею розважатися. 

Чоловіки почали один до одного говорити. 

- Після того як я награюся з нею сама, тоді ви зможете гратися. Зрозуміли мене?

Грубо промовила Вероніка, до чоловіків. Ті в знак згоди помахали головою. Викрадачка дістала ніж і піднесла до горла дівчини. І тут в очках дівчини появився страх за себе і свою дитину. 

- Оо, цього я чекала. Я чекала коли появиться в тебе страх. А ти смішна коли боїшся мене. Треба було спочатку тебе покалічити, а не пусті розмови.

 Вероніка, провела кінчиком ножа від шиї через груди до живота.

- Що ти хочеш від мене? 

Тремтячим голосом промовила дівчина, боялася щоб лезо не ввійшло в її тіло. Щоб не завдало шкоди дитині.

- Я тут думаю може у твоєму животі зробити декілька дирок.