13

Додому їй не хотілося. Дівчина хотіла побути сама, обдумати все, що дізналася.

Ольга виїхала з міста. Довірившись інтуїції дівчина поїхала головною дорогою. Невдовзі вона опинилася у маленькому містечку. Заселилася у готель. Лягла на ліжко, закуталася в ковдру з головою. Їй чомусь було надто холодно. Дівчина заснула, проснулася лише ввечері. Ольга вирішила піти в центр щоб розвіятися і щось поїсти, за цілий день. Місто не велике, з гарною архітектурою. Старовинними будівлями, які були схожі між собою. Людей майже на вулиці не має.  Гуляючи маленькими вуличками дівчина помітила ще відкритий, не великий ресторан і зайшла в середину. 
В середині було чисто, інтерʼєр красивий, з великими колонами по всій залі. З цікавими картинами на стіні. Також на стіні були підсвічники із свічками, які горіли і давали світло ресторану.  В середині було чоловік 5 і ще вільних декілька столиків. Дівчина сіла за один, до неї підійшла жінка років 60 і поцікавилася, що дівчина бажає замовити. Жінка представилася як Джулі, розповіла про сьогоднішню фірмову страву. Дівчина вирішила що саме її вона і замовить. Поки готували вечерю дівчина сиділа дивилася у вікно підперши голову руками і обдумувала все що сталося.

«Чому все в житі так складно? Чому судьба мені приносить стільки випробувань? Спочатку одне, зараз друге, що буде далі? Чи потрібно мені продовжувати відносини з Максимом. Можливо, якщо ми все ж будемо окремо нам буде краще. Ніхто не буде страждати. З часом ми забудемо один одного, збудуємо сімʼю з іншими людьми. Якщо будемо разом то знову якісь пригоди чекатимуть нас. Я вірю йому, що він не винен, але мені важко все прийняти зараз. Він образив мене тим що не повірив мені. Знову мушу навчитися йому довіряти, впустити в своє життя. Чи потрібно воно мені знову? В мене є чудова карʼєра, де я забуваю про все. Музика приносить мені спокій, щастя. »

Дівчина не помітила як поруч з нею стояла стурбована Джулі, яка вже як 10 хвилин принесла дівчині вечерю. Дівчина ще не почала прийом їжі.

- Вибачте, я тут помітила, що ви надто сумні і про щось сильно задумалися. З вами все добре, можливо вам потрібна допомога?

- Дякую. Я не помітила коли ви принесли вечерю. Так все добре, трошки задумалася про своє.

- Дівчино, я не хочу втручатися у ваше життя. Все що не робиться то робиться на краще. Які б проблеми у вас не були. Ви маєте бути сильною. Це лиш перевірка чи взмозі ви подолати ці випробування, якщо зможете то будете щасливими, якщо ні то ви отримаєте нові випробування. Не бійся робити помилки, це життя і воно буває як зебра різних кольорів. За чорною смугою завжди йде біла.  Якщо тебе хтось образив, не тримай зло на цю людину. Цим ти тільки собі шкоду зробиш. 

Жінка пішла на кухню щоб винести решту замовлення. І більше не підходила до дівчини. Дівчина спокійно повечеряла. Прокручуючи в голові слова жінки. Після вечері направилася в готель і знову заснула. Серед ночі вона проснулася від того що її нудить. Сіла на ліжко опустивши ноги на підлогу, підступила сильна рвота. Дівчина побігла у ванну кімнату. Дівчина одразу подумала, що отруїлася вечерею. Через декілька хвилин стало краще. Але через годину дівчина знову опинилася у ванній кімнаті. Ольга так і не змогла заснути до самого ранку. Зранку дівчина зібралася і поїхала на роботу. В неї сьогодні була одна пара. Але її вона не могла нормально провести, так як більшу частину пари вона провела у туалеті. Після пари дівчина направилася у лікарню. Щоб вияснити що сталося. Дівчина розказала що їла, повідомила про слабкість, сонливість, швидку втому. Лікар взяв кров на аналізи, попросив почекати годину в палаті. Дівчині поставили крапельницю щоб полегшити її стан.

- Ольго, ваші аналізи готові. У вас немає отруєння. Ви вагітні, у вас 5 тижнів. Вітаю вас…

Щось ще говорив лікар але дівчина перестала чути, що казав лікар. Вона взяла аналізи і пішла на вихід. Сіла у машину. Так просиділа годину, дивлячись в даль погоджуючи живіт. 

- Малиш, як я скажу для твого батька, що ти в нас будеш? В нас і так все незрозуміло у відносинах. Ради тебе я більше не буду нервуватися, я буду нас берегти. 

Дівчина поглянула на живіт і промовила до малиша ніби він чує її. Ольга заїхала в магазин купила багато фруктів, записалася до лікаря на перевірку вагітності. І поїхала додому.

 Дома не було нікого, лиш великий букет квітів стояв під дверима, із запискою в середині. «Сьогодні о 19:00 ресторан Марсель».

Дівчина, нікуди не хотіла йти, вона не знала хто надіслав квіти. Включила телефон, подзвонила до батьків, хотіла сказати що вагітна.Але вирішила, що пізніше скаже їм цю новину, коли сама про все буде знати. Після закінчення розмови з батьками дівчина викинула всі пляшки з алкоголем. І почала готувати собі вечерю. Дівчина не встигла приготувати вечерю як тошнота знову зненацька підкралася. Ольга пів вечора провела у ванній кімнаті. Пізніше дівчині стало краще, вона лягла в ліжко і заснула під якийсь фільм на задньому фоні. Наступного дня вона проснулася рано, правильніше дівчину розбудив дверний дзвінок. 

- Добрий день, Ольга Андріївна? 

- Добрий ранок, так.

- Вам відправили букет квітів, підпишіться тут, будь ласка.

- Хто відправник?

- Вибачте не знаю, я лише курʼєр. Мені не повідомляють хто відправник. Я маю лише адресу доставки. 

Дівчина занесла букет у кімнату поставила поруч з тим що вже стояв. Дістала записку. 

«Ти не прийшла, тому запрошую скласти мені компанію за обідом. 13:30 «Марсель».»