Минуле не залишається в минулому

11

 - Петь, вибач. Я маю чоловіка якого кохаю. Я не хочу дати тобі надію, і потім зробити тобі боляче. Не витрачай час на мене.

- Мені з тобою чудово. Якщо ми не будемо як пара. Я б хотів щоб ми були як друзі. Мені з тобою легко і цікаво спілкуватися. Ти не проти щоб ми були друзями?

- Я не проти. Але все ж між чоловіком і жінкою не існує дружби.

- У нас все буде по-іншому. Давай випʼємо за нашу дружбу. Я доведу тобі, що ми можемо бути друзями. Якщо ти відчуєш що щось змінилося з моєї сторони до тебе або з твоєї. Ми припинимо наше спілкування або перейдемо на інший рівень. 

Решта частина вечора пройшла в дружній обстановці. Дівчина відчула легкість. Якої давно не відчувала. Ольга було цікаво спілкуватися з Петром, адже він теж був музикантом. Але не таким відомим як дівчина. Ввечері хлопець провів дівчину до підʼїзду, друзі розпрощалися, всі пішли по своїх домівках.

Тиждень пройшов у напрузі. Адже Максим і Ольга майже не спілкувалися. Хлопець не мав часу, так як мав загружений графік. Настала субота дівчина прилетіла у столицю, одразу поїхала додоми хлопця, щоб зробити сюрприз, так як він вже мав бути дома. На привеликий жаль, дома нікого не було, дівчина дзвонила до хлопця, але відповіді ніякої не було. Ольга почала переживати чи не сталося щось у відряджені з хлопцем. На годиннику друга година ночі, Максим так і не зʼявився. Дівчина вирішає зателефонувати до брата Макса. Як би вона не хотіла цього робити, але переживання не залишили іншого виходу.

- Привіт Юр, вибач що так пізно. Ти не знаєш де Макс? Ми домовилися сьогодні зустрітися, його дома ще так і не має. 

- Привіт, я на роботі, не проблема. Зранку з ним говорив. То він спішив додому тобі сюрприз робити. Я думав він вже дома.

- Ні, його ще не має. Може він десь в лікарні чи ще десь. Треба в поліцію і лікарні дзвонити.

Дівчина починає плакати, бо не знає що робити далі, де шукати коханого, що могло статися з ним.

- Не панікуй і не плач, зроби вдих і видих. Ти зараз де?

- Я стою біля дверей квартири.

- Чекай я зараз приїду, в мене є ключі. Я подзвоню до лікарів знайомих, все дізнаюся чи є десь про нього інформація.

Дівчина залишилася чекати хлопця. Біля дверей з надією, що він все ж скоро приїде. Невдовзі приїхав брат і вони разом зайшли в квартиру. В квартирі було все складено і прибрано. Максим не приїжджав ще на квартиру.

- Пішли я зроблю тобі чаю, ти мусиш заспокоїтися. З ним все добре, в лікарні його не має, в поліції теж не має. Можливо десь на роботі затримався. 

- Дякую за чай.

Хлопець, сів навпроти дівчини, хоче почати розмову. Але не знає як почати і з чого почати. Все ж вирішує почати з головного, що його турбує.

- Оль, я знаю що зараз не час, але я хоче попросити в тебе вибачення за минуле. Я зробив велику помилку, яку не можу собі пробачити.

- Юр, я вибачила тобі, ради твого брата. Моє кохання перемогло. Я хочу тебе попросити, щоб ми більше не згадували минуле і не говорили на цю тему. Ми просто однокласники і все.

Хлопець опустив голову, ніби заплакав. Йому дійсно було шкода, що все так в минулому сталося. Ольга не хотіла згадувати минуле і не мала бажання про це говорити. 

- Оль, я тебе дуже довго шукав. Я шкодую, що втратив тебе. Я зрозумів що кохаю тебе, навіть зараз я кохаю тебе, весь час кохав.

- Юр, я зроблю вигляд що цього не чула. Можеш мене залишити тут саму?

Дівчина грубо відповіла, вона не очікувала почути такі зізнання. Від людини яка в минулому зробила біль.

- Авжеш, мені краще піти. Як брат зʼявиться скажи хай мені зателефонує.

Хлопець пішов, залишивши дівчину з роздумами про минуле. Про зізнання хлопця. Адже вона його теж довго кохала. Але згодом її серце завмерло, бо минуле приносило страждання. Пізніше дівчина почала своє серце відкривати новим людям. І жити новим життям. Але до Юри вона нічого не відчувала, крім ненависті і розчарування. 
 

За роздумами дівчина просиділа в залі на софі до самого ранку. Під ранок Ольга сидячи заснула, похиливши голову на перило. Дівчина змогла проспати декілька годин, як вона відчула що двері грюкнули. Швидко проснулася і помітила як в зал зайшов Максим. Хлопець був пʼяним, але алкоголю від нього не чути було. Волосся стирчало в різні сторони, одяг зімʼятий. На дівчину він ніяк не відреагував. Пішов одразу в ванну. Тим часом дівчина сиділа на софі і не знала що їй робити. Йди чи залишитися. Все ж дівчина вирішила почекати хлопця поки він вийде з ванни.

- Максе, де ти був? Я переживала за тебе.

- Як ти потрапила в квартиру?

Грубо запитав хлопець. Не відповідаючи на поставлене питання дівчини. Максим не дивився на дівчину, відчувалося з його сторони злість, роздратування, сум.

- Мене Юра пустив. Коханий, що сталося? Чому ти себе так дивно ведеш?

- Я дивно веду. Це ти ведеш себе не правильно!!

В очах палає вогонь, від якого хочеться сховатися. Дівчина спокійно продовжує розмову, боячись хлопця. На очах виступають сльози, від того як грубо поводить себе хлопець.

- Чому ж веду себе неправильно? Ти можеш пояснити що сталося. Я не розумію цих загадок твоїх.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше