Максим приїхав додому, вирішує поринути в роботу, яку він закинув через кохання. Через велику загруженість він не має часу думати про кохану. І так в нього проходили дні, тижні, місяці. Мама з братом бачили як він себе завалює роботою навмисно. Невдовзі він переїхав у столицю, там ще більше появилося роботи. Гліб Леонідович відправив свою дочку допомогти Максиму, освоїтися на новій посаді генерального директора. Макс сподобався дівчині з першого знайомства. За ним почала бігати дочка боса. Але він не відповідав взаємністю. А навпаки став холодним, злим і роздратованим. У такому темпі пройшов рік життя. На передодні нового року в Максима було багато різних зустрічей. Водія він відпустив до дружини, яка мала народити, сам їздив того дня. На вулиці була сильна ожеледиця, він не впорався з керуванням і попав у жахливе ДТП. В лікарні він не приходив до тями місяць. Юра який все робив можливе щоб брат жив, але не знав що робити, лікування не приносило результату. Він як брат розумів, що так він може втратити брата. У нього залишився номер Ольги, вирішує їй написати щоб вона знала, змогла зустрітися з ним поки він ще живий.
Вечір дівчина відпочиває з колегами, відмічаючи свій тріумф. Їй приходить смс з невідомого номеру.
«Привіт це Юра. Максим потрапив в аварію. Вже місяць не приходить до тями. Не знаю чи виживе. Я роблю все можливе щоб його врятувати. Якщо захочеш побачити його то він у столиці, за цією адресою…» дівчина відразу змінила вираз обличчя з щасливого на стривожене, налякане.
Взяла речі і швидко вибігла на вулицю ловлячи таксі. По дорозі дівчина написала менеджеру, щоб та перенесла все бо вона мусить терміново повернутися в Україну. Дівчина бере квитки на перший рейс до Києва, вже зранку вона у палаті хлопця. Тримає його за руки. Дивиться мовчки на нього, сльози капають на його нерухому руку, яка зажати в руках дівчини. Вона побула трошки, щоб нізким не зустрітися. Потім пішла, заселилася в готель. Дівчина знала що зранку лікарі роблять обхід і після обходу вона приходила кожен день до коханого. Говорила, включала композицію, яку вона вперше зіграла йому. Її часто бачила одна медсестра, яка заходила ставити крапельниці. Так пройшов тиждень, дівчина змушена повертатися, бо робота чекала її. Дівчина ніжно поцілувала в губи Максима, поїхала в аеропорт, так як вона змушена бути на концерті.
Наступного дня хлопець в обід прийшов до тями. Але свідомість була спутана. Одразу прийшов брат з лікарями. Вони почали проводити різні аналізи.
Хлопець оглянув палату в пошуках дівчини, він відчував її. Не знайшовши подивився на брата.
- Де Ольга? Вона була тут?
- Братику, ні нікого не було тут. Вона не приїхала.
Сумно відповів брат. Але в розмову втрутилася медсестра.
- Почекайте, ви кажете про дівчину з довгим русим волоссям? Вона тут тиждень була кожен раз після перевірки. Включала музику, говорила, читала книги але вчора вона поїхала.
Брати переглянулися, брат попросив свій телефон, щоб зателефонувати до дівчини. Додзвонитися не зміг. Тоді він заявив, що поїде до неї. Але встати не зміг так як були сильні ушиби і струс головного мозку. Лікар наказово промовив до хлопця, що він зможе через 2 тижні поїхати куди захоче, але зараз він має лікуватися і проходити реабілітацію.
Дівчина приїхала на свій концерт, все було чудово море овацій. Вона подзвонила у лікарню щоб дізнатися стан Максима, їй повідомили що він прийшов до тями і йде на покращення. Тоді дівчина поринула у викладання, знову себе віддала музиці. Через 2 тижні Максима виписали і він одразу поїхав до батьків дівчини, щоб ті сказали новий адрес. Чи де вона працює. Так як виступ мав бути лише через 3 місяці. А це дуже довго чекати. Він приїхав до батьків ті в свою чергу його добре зустріли накормили, після того дали адрес дівчини. Він взяв на перший рейс квитки і поспішив у аеропорт. В обід він був на місці. Приїхав до її будинку але дома не було нікого, тому він сів на сходи і почав чекати. Через 3 години дівчина прийшла з великим букетом квітів, з хлопцем під руку. Вона помітила хлопця, хлопець її. Вона підійшла ближче до провожаючого розпрощалася, сказала що обовʼязково ще зустрінуться.
- Привіт, як ти дізнався мою адресу. Невже батьки проговорилися? Заходь, ти певно голодний. Я щось приготую зараз.
- Привіт так, твої батьки сказали де тебе знайти. Я знаю, що ти була у лікарні, коли я був без свідомості.
Одразу промовив хлопець. Проходячи на кухню за дівчиною. Дівчина запитала, що хлопець буде пити. Він відповів, що кави випив би. Дівчина зробила 2 чашки кави і приступила до готовки вечері.
- Ти любиш макарони з мʼясом і сиром? Алергія є на якісь продукти?
- Люблю все. Алергії не маю. Давай я тобі допоможу.
- Добре, візьми в холодильнику овочі і зроби салат, я зроблю все інше.
Хлопець взяв все необхідне з холодильника, біля дівчини почав робити салат. Невагомі дотики рук, коли вони одночасно беруть ніж, миску. Або коли міняються місцями. Все злагоджено і ніжно. По шкірі пари проходять тисячі мурашок, в животі дівчини «бабочки літають». З Петром вона сьогодні цього не відчувала.
Пара разом приготувала вечерю майже не розмовляючи. По завершенню вечері, хлопець вирішив поговорити з дівчиною.
- Оль, я знаю що ти приходила до мене і включала музику. Музика була для мене найкраща панацея. Чому ти приїхала до мене?
- Так, я була у тебе в лікарні. Мені написав Юра і сказав що ти потрапив у ДТП, я була у Києві тоді і вирішила тебе заодно провідати.
#4888 в Любовні романи
#1133 в Короткий любовний роман
#1246 в Жіночий роман
Відредаговано: 18.07.2024