Минуле не залишається в минулому

2

Дівчина розгнівано вийшла з лікарні адже це був перебор з сторони хлопця, вона ж сказала що не буде писати заяву на нього. Тому не потрібно всього цього робити. Дівчина розізлися що не взяла номер у хлопця, тепер буде чекати його дзвінка. Ольга приїхала додому і повільно на чотирьох ногах пішла у свою кімнату щоб переодягтися і піти в душ щоб привести себе в порядок через важкі дні. Дівчина ледве прийняла душ, помила голову і відчувала себе легше та спокійніше. В той час мама приготувала обід і всі дружньо сіли за стіл. Мама почала хвалити хлопця, що він молодець заплатив за все лікування. Взяв провину на себе. Хоть і міг получити покарання за це. Молодець, мама з акцентом промовила. Дівчина розізлилася на слова мами. Так як не потребує нічиєї допомоги, вона сама вина і сама може постояти за свої дії. Тому вона чекала щоб він подзвонив і віддасть йому кошти які він потратив на лікування. Після обіду дівчина пішла у свою кімнату щоб відпочити і прийняти ліки, які виписав лікар. Ліки клонили її у сон. Сон та втома взяли перемогу над їі тілом, дівчина заснула. Мама розбудила на вечерю. Дівчина взяла телефон і там було декілька пропущених дзвінків з незнайомих номерів і від колишнього чоловіка. Він знову телефонує, дівчина вибила, він знову телефонує, а дівчина вибиває. Ольга не витримала і взяла трубку, щоб поговорити і пояснити щоб він не турбував її більше. 

- Що тобі потрібно від мене? Залиш мене у спокою, ми все обговорили. Я подаю на розлучення!!! 

Почала голосно говорити дівчина, щоб на тій стороні точно почули її.

- Ольго, вибач мене, я був дурним, що все це зробив, я лиш тебе кохаю. 

Ніжно промовляє хлопець. І ніби плаче у трубку.

- Не розказуй мені про кохання, бо я не вірю в це. Залишайся там з дитиною і своєю коханкою. Я подала на розлучення, документи тобі адвокат вишле підпиши їх. Я заберу все що належить мені. Чужого мені не потрібно.

І на цій ноті дівчина виключила телефон і заблокувала номер щоб більше не телефонував до неї. І пішла на вечерю до столу. Після вечері дівчина  разом з сімʼєю включили комедійний фільм і у чудовому настрою після завершення перегляду комедії пішли спати. Наступного дня дівчина рано проснулася і вирішила трішки розібрати одяг з валізів. Все це затягнулося до обіду. І мама прийшла допомогти дочці з усім. Разом вони швидко все зробили. І тоді дочка вирішила піти пройтися біля будинку, так як поруч з будинком був парк з фонтаном і на вулиці була гарна погода. Дівчина оділа спортивні широкі штани прямого крою, які закривали її гіпс. Футболку оверсайз, зробила недбалий пучок і пішла на вулицю. Все виглядало гарно у кольоровій гамі. Чорні штани і бежева футболка, макіяж не робила так як були ще подряпини. 

Дівчині було всеодно на думки інших людей, цьому вона навчилася живучи на чужій землі і мала великий життєвий урок. Якщо хочеш жити, не слухай думок інших, живи своєю головою. І з цим принципом дівчина досягла великих висот але в один момент земля пішла з-під її ніг. І вона все кинула і повернулася у рідне місто щоб почати все спочатку. Минуле залишити у минулому.

Всі плани здвинулися на півтора місяці оскільки вона мала вилікуватися щоб всі цілі досягти. 

Дівчина сиділа і роздумувала з чого почати зараз все. І її думки перебив телефоний дзвінок із невідомого номеру.

- Привіт це Макс. 

- Привіт, ми знайомі? 

Здивовано запитала дівчина.

- Шкода, але наше знайомство не з приємних відбулося. Це я збив вас і ми не познайомилися нормально. Я телефоную щоб дізнатися як ви і чи потрібно вам щось.

- Дякую, зі мною все добре. Нога трошки болить і важко ще ходити на милицях але я звикну до цього. Максиме, ви зараз вільні? Ми могли б з вами зустрітися? Хочу обговорити одну тему. 

Рішуче промовила дівчина, можливо навіть і налякала хлопця.

- Я буду вільний через пів години. Де вам зручно буде зустрітися?

- Ви можете підʼїхати до парку, я на лавочці при вході вас чекатиму.

 Домовившись про зустріч дівчина зайшла в інтернет і для початку вирішила пошукати роботу. Щоб не сидіти просто так зараз дома. Дівчина вирішила скласти резюме і на цій ноті підійшов хлопець. Одягнутий у діловий синій костюм. Що додавало йому брутальності і сексуальності. Від нього йшла сильна енергетика. Навкруги лиш всі оглядали його з ніг до голови і охали. І на дівчину яка зовсім не підходила йому. 

- Привіт, я досі не знаю твого імені.

- Привіт, Оля. 

- Я тут купив трошки фруктів тобі, не знаю які твої улюблені. Взяв на свій смак.

- Дякую, я люблю банани, клубніку і черешню. Максиме ви можете мені дати ваші реквізити, щоб я повернула вам кошти які ви витратили на лікування. Я сама можу за все заплатити і мені не потрібно щоб ви жаліли мене. Тому що вашої вини немає у цьому ДТП, я довго простояла на переході і не помітила як загорівся червоний. 

- Ольго, давайте не будем сперечатися. Я заплатив бо виріш залагодити неприємності які я вам завдав. Якби ви написали заяву я всеодно змушений був би заплатити за все і більше. Я не втікаю від відповідальності. Моя вина всеодно є, я вас не помітив і не зупинився вчасно.

- Я хочу щоб все було справедливо. 

- Я заплатив за все справедливо. І давайте на цю тему ми не будемо говорити. Бо я вам не дам реквізити свої. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше