Розділ 23

Діна ясне річ дала мені відпустку тривалістю одного тижня і я повернулася в свою улюблену Україну. Париж став для мене домом але саме Україна, ця метушня по вулицях, люди , і взагалі все що оточує мене тут-рідніше. Приїхавши у своє місто я посміхнулася. Стояла перед нашим будинком. Трохи повагавшись ступила на ступеньку і постукала у двері. Відчинила їх мама з посмішкою. 

-Донечко, я така рада тебе бачити.-їїьслова супроводжувалися міцними обіймами в котрі я зараз загорнута.

Пройшло дуже мало часу відколи вони полетіли з Парижу але я все одно сумувала. Батьки-саме це ті люди без котрих і годинна може бути вічністю. Своїх я дуже сильно люблю, звичайно ж у нас бували конфлікти і не один. Пам'ятаю як у дитинстві не один раз плакала під ковдрою через те що вони насварили мене за дурницю або ж просто не розібравшись у ситуації зробили винною але коли ж дізнавалися правду то завжди видавалися, за що я їх і найбільше люблю. Накосячити всі ми вміємо але сказати "вибач" не завжди і у всіх виходить. На жаль. Ну що ж, хвилинка виховання використана і повертаємося до будинку. Ми з мамулею зайшли до середини де Ігор зустрів мене своїми обіймами. Сподіваюся за сьогодні мене не задушать) Лис ясне діло приїхав зі мною але він залишився надворі по мамині наполягання зайти всередину. Вірна охорона. Саме після завтра відбудеться бал, тому вже завтра я хшсвоєми подружанками іду на шопінг щоб вибрати ту саму елегантну сукню. Їхні батьки також будуть присутні на заході, бізнес доньки все ж. А зараз ми з Ігорем і мамою обговорюємо все що я пропустила. Ігор, як виявилося, зробив пропозицію Мілані. Але з весіллям вони вирішили зачекати до літа і відсвяткувати своє поєднання у Парижі. Типу симврлізація кохання. І чому ж усі так думають? Але проїхали. Решту дня я провалилася на дивані вітальні і слухала мамині розповіді, сповідь Ігоря про те що сталося з Костею і як йому тепер важко з Міланою. А також він признався що боїться до моменту їхнього весілля що дівчина передумає. Також Кароля і Іра приїхали. Кароля поступила на журналіста. Що мене здивувало. Але все ж таки це її життя і їй видніше. Іра ж звалилася своїми відносинами з Андрієм. Я була щиро рада за них. Принаймні у когось все ок. Ввечері подруги поїхали по домах, вже завтра ми зустрінемося. Татусь приїхав не один. Слідом за ним з'явилася наша улюблена бабунця. З своєю "добротою" до мене. Ясно що я не уникнула її зауважень щодо свого зникнення з життя батьків. Також вона ствердила що тепер я знаю яке це-самостійне життя. І їй ясно чого я так схудла.(Нічого собі, бабулька визнала що Ігор погладшав а я похудала😱Шок контент). Але все ж вона не сильно прискіплювалася.

-А твій охоронець не хочемо нас приєднатися?-спитала вона.

-Я пропонував йому.-відізвався тато.-Він відмовився. Казав що в десятій вечора він їде а вранці повернеться.

-Красивий хлопець.-сказала бабулька.

Я підняла очі на неї.Вона посміхалася сама до себе.

-Якби мені було стільки ж, як тобі зараз,Аделіна. То можливо б і закрутила з ним.

Отакої. Ба зламалася. Вона ж ніколи не говорила про тему кохання, хлопців і чогось схожого в принципі не те щоб за вечерею та ще й даючи пораду мені. За ці дві хвилини її хтось підмінив?

-Доречі, Борис, хіба зараз коли Аделіна вдома ти не можеш дати йому відпустки? Все ж думаю що охорона не дешево коштує. Економія була б.

-Я не його бос.-сказав  тато.

Бабуля була точно спантеличена і перевела погляд на мене. Здивування її я не витримала і випередила її німе запитання посміхнувшись

-Я не є шефом Лиса.

-Це Антон. Від коли ми поїхали він найняв Лиса щоб охороняв Аделіну.-прояснила все мама.

Лице бабулі мінялося з усвідомленням кожного слова. Від здивування до плавної посмішки.

-А Антон приїде? Тепер як я зрозумів він також член нашої сім'ї.-обізвався Ігор.

-Підтримую.-сказала ба. Ну як вона не підтакне улюбленому Ігореві.

-Не знаю. -відповів тато. -Я йому дзвонив але він сказав що запрошення в нього є. Дякував за запрошення але казав що не знає чи приїде.

Отак і закінчилася наша вечеря. Чи хотіла б я побачити Антона? Можливо. Але одночасно я знала що Нік також буде на вечорі. Лис напевно що доповів своєму босу що я маю хлопця. Та й наш поцілунок він також бачив... Не думаю що після цього Антон захоче зі мною говорити. Хоча...я для нього не більше ніж сестра, колишня і просто працівниця. Не думаю що моє особисте життя мало б його цікавити. Особливо після того, як він сам мене відштовхнув. І доречі не один раз. Пора мені вже і стосунки будувати. Серйозні. А то залишуся ще одна. Ігор одружується, Іра в стосунках а я...так і лишилася одною