Розділ 9

Антон
Діна сьогодні від самого ранку надзвонює мені. Навіть не знаю що ж там таке мало б статися там. Але як би я не хотів прийняти виклик зараз просто не можу. Цілий день розписаний по секундах. Прийом зброї, зустріч з власником землі, і все ж я написав Діні
"Я зараз трохи зайнятий. Не маю часу говорити. Що сталося?"
Відповідь прийшла моментально
"Аделіна зникла. Що ж в тебе такого важливого там?"
Я застиг на місці. Що означає, зникла? 
-Бос, ми поспішаємо.-сказав збоку Стас.
-Їдеш на зустріч сам. Всі інші відміни.-сказав я і покрокував до машини на котрій ми приїхали. 
-Що?Бос, це надто важливі люди, вони хотіли зустрітися з вами особисто. Ви не можете просто так поїхати. Це наші конкуренти. Невже вам саме зараз потрібна війна?
Ну так, ще не вистачало щоб протилежний клан війну оголосив. Пересилюючи себе я все ж повернувся до Стаса. Це був молодий хлопець, вірний і ще зовсім зелений. Ясно що він почав переживати. Я швидко нписав Діні
"Я зараз просто не можу приїхати. Але десь через годину постараюся вирватися. Не кіпішуй. Можливо вона просто заспала."
Ну так, у 12 годині вона не могла просто заспати, але я сам себе в цьому хотів переконати.  Не зважаючи на те що я був на місці переговорів фізично, думками я був не тут. Фактично переговори вів Стас, від мене були тільки кивки. І нарешті це півгодинне стояння на складі закінчилося, ми підписали папери і тоді я вже рушив до Діни в кондитерську. Стас не заперечував та й не міг. Як же він буде сперечатися з головним. Я примчав на місце за пів години. Кондитерська звично працювала але коли зайшов на кухню то просто таки відчував це напруження. Діна одразу ж мене помітила і підійшла.
-Антон, я вже місця собі не знаходжу. Ну де вона могла подітися...
-Заспокойся. Треба зберігати холодний розум. В поліцію дзвонила?
-Так. Сказали що пошуки починаються тільки після того як 3 дні вона не виходить на звязок. Але за цей час її і вбити можуть!
Я потерт потилицю. Треба нагострити мозок. Дім. Її квартира.
-Дай мені її адресу, я поїду до квартири.- одразу прийшла думка в голову.
Отримавши адресу одразу ж помчався до будинку. По дорозі набирав її номер але безкінечні гудки ніхто не перервав. Вийшов з машини все ще надзвонюючи, і почув мелодію. Невже вона і досі не змінила мелодію телефона? Під будинком знайшов її телефон. І почав одразу в ньому ритися.Пароль, на щастя знав, їй батьки вже дзвонили. Та й зараз я хотів зайти в її квартиру але ключів у мене не було тому довелося скористатися своїм пістолетом. Не питайтеся звідки в мене вогнепальна зброя та ще й з гушителем. Все з часом. Зайшов у квартиру і нічого незвичного не побачив. І Аделіну тут не знайшов... Вийшов з будинку не знаючи що ж робити і сів у машину як телефон дівчини задзвонив у моїй кишені. Це знову її батько. Не знаю що робити, але виклик прийняв.
-Алло, доню. Ти де зникла?Ми переживаємо. Все гаразд?
-Це не Аделіна, Борис ...-забув як по батькові. Хоча зараз це не має значення.
-Антон?Де Аделіна?Що ти вже зробив з нею?-проуричав чоловік.
-Я не знаю де вона. Телефон її щойно під будинком знайшов. Схоже, її викрали.
У відповідь мовчання. А через хвилину тихе
-Я завтра прилечу. А що поліція каже?
-Що доки не пройде 3 дні пошуки не починаються.А за три дні може набагато гірше статися. Тому я сам її шукаю поки що.
-Не сам. Завтра я прилечу і тоді нас буде двоє. Антон... тримай мене у курсі справи. Якщо щось дзвони.
-Добре
І я скинув виклик. Ох Аделіна, і де ж тебе шукати. Може сусідів опитати? Ось чоловік виходить з машини...спитаю його. 
-Bonne journée. Désolé de vous déranger, mais une fille a disparu et je recherche des témoins. étais-tu ici hier(Доброго дня. Вибачте що турбую, але зникла одна дівчина і я шукаю свідків. Ви були тут учора?)
-Je serais heureux de vous aider, mais personnellement, je n'ai rien vu. Bien que... ma voiture soit restée ici toute la journée hier, peut-être que la dashcam vous aidera. C'était sur(Я б із радістю допоміг але особисто нічого не бачив. Хоча... моя машина стояла вчора тут цілий день, можливо відеореєстратор допоможе вам. Він був ввімкненим) 
-Je vous serai très reconnaissant si vous me donnez un enregistrement.(Буду вам дуже вдячний якщо дасте мені запис)
Чоловік віддав мені флешку котру витяг з відеоєрестратора і я подякувавши покрокував до машини. Взяв ноутбук і почав дивитися відео, звичайно ж моментами перемотував. Тут Аделіна іде в спортивному костюмі, напевно на пробіжку, не знав що вона зайнялася бігом. Тут вона уже повернулася, пішла по продукти, а потім вийшла аж під вечір. В красивому червоному костюмі. На побачення? Не розумію чому зараз почав злитися від такої думки, треба прийняти те що сам її відштовхнув . А тут уже за три години вона повертається за руку з якимось чуваком. Я напружився. Підійшла до дверей і видно що він її щось спитав бо вона повернулася до нього знову обличчям. А тоді...кивок і хлопець підходить до неї і обіймає. Я злісно дивлюся на те, як він виймає з кишені своїх джинсів шприц і колить щось їй у шию. Дівчина сіпнулася але вже за секунду просто таки впала на нього. Потім пілдїхав чорний бус і я вже не бачив що вібувається по тій стороні. Коли ж бус відїхав цей хлопець задоволено рахував купюри. От виродок. А тоді вийняв зі своєї кишені телефон Аделіни і поставив під дерево де я його і знайшов. Коли ж він повернувся щоб іти геть я зупинив відео запис і сфотографував на телефон цю харю. Як побачу, не факт що стримаюся щоб не врізати добряче...

Стас