Минуле

Пролог

Мені казали, що не всі вбивці мають якісь відхилення. Що є ті, як Тед Банді — здорові на розум, без психіатричних патологій. Медичні висновки це підтверджують. Здоровий глузд, холодний розрахунок. А Джон Вейн Гейсі — веселий клоун, який створив масове кладовище, але теж абсолютно здоровий на вигляд.

А Блеквудський вбивця? Хто він? Чому вбиває?

Ще в дитинстві я відчула цей страх. Не стало клубнічного торту щовихідних — того солодкого запаху, що розливався по всьому дому. Не стало маминих пісень, які линули крізь стіни і огортали теплом кожен куточок. Не стало їхніх танців увечері, коли я тихо ховалась під ковдрою, прислухаючись до їхнього сміху, що долинав із кухні.

Не стало татової усмішки — тієї, що наповнювала мене впевненістю і спокоєм. Не стало слів підтримки, не залишилось нічого теплого.

Можливо, я боялась собі це визнати. Боялась дозволити собі відчути це. Але якби я знала, хто у мене це відібрав, то що б? Якби... я знала навіщо у мене це відібрали? Як би я вчинила? Я б хотіла відкрито зустріти нову емоцію, навіть якби це була емоція вбивці? Чесно — я не знаю.

Але я точно знаю одне: я б хотіла знати правду.

Не важливо, якою б вона була — але я б хотіла знати правду.

Це може бути не мій хеппі-енд, що приводить до світла, але нехай буде кінець, де правда нарешті відкривається.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше