Повернувшись до цеху «Минтай у смаку» у супровід охоронців і камери «Пульс TV», команда розпочала розбірку старої морозильної камери. Льодова будівля, що роками зберігала риб’ячі запаси, нагадувала крижану цитадель таємниць.
— Ретельно, — наказала Світлана, дістаючи ліхтарик і металевий гак. — Нам треба знайти все, що приховано в льоду.
Під шаром старого льоду осколки крижаних панелей тріщали, і з-поміж плит винирнув металевий ящик із проржавілими кутами. Він лежав у виїмці, і на ньому видно було викарбуваний знак «Сом» — три луски під кутом.
— Це наш сейф, — промовила Світлана, — я впевнена, що всередині будуть документи, які розкриють справжнє обличчя цього розслідування.
Вони віддирали крижини шарами, доки нарешті ящик не вийняли. Усередині лежали кілька папок із контрактами: назви постачальників, суми за партії риби і, що найцікавіше, договір, підписаний ініціалами “S.O.M.” — справжній «Сом»!
Разом із цим був ще один документ — список занижених цін, за якими поставлялася риба упродовж місяців. Одне слово: шахрайство. Партнер Рибченка, якому належали ці документи, прямо опинився під прицілом слідства.
— Ось воно — — вигукнула анна, піднімаючи папери, — економічний мотив, який буцімто приховані за кулінарними інтригами.
— Іронічно, — додала Світлана, — але справжній скарб цих «розкопок» — не золото і не дорогоцінні метали, а папери з шахрайськими схемами. Холодна морозилка виявила нам «спекотні» порушення закону.
Поки камери знімали кожну сторінку, інспектор Литвиненко тільки похитав головою:
— Це доказова база — міцніша за будь-яку льодяну стіну.
— Лід нарешті зламали, — посміхнулася Світлана, — правда вистояла, хоч і під крижаним тиском.
Іронічний фінал розкопок у морозилці показав: навіть у найтемніших куточках кримінальних сюрпризів знаходяться документи, що можуть змінити хід історії.