41. Кулінарний поєдинок

У прямому ефірі шоу «Минтай у смаку: Великий кулінарний поєдинок» атмосфера була напруженішою, ніж у фіналі іспитів з іспанської. На широкій сцені, засяяній софітами, стояли три робочі станції — над кожною висіла табличка з ім’ям одного з підозрюваних: Максим Коваленко, Валентина Петрівна та Анна Рибченко. За коментарями стежила вся країна: на великих екранах миготіли хештеги #МинтайChallenge і #НоваІстина, а чат «Пульс TV» сипав критикою і компліментами зі швидкістю спалахів камер.

— ¡Bienvenidos! — вітала глядачів репортерка Марина Коваль, несучи мікрофон із блискучим логотипом студії. — Сьогодні наші конкурсанти змагатимуться не лише за серця шеф-кухарів, а й за визнання нашої вчительки-детективки Світлани Бурякової!

Світлана, сидячи в почесному кріслі журі, уважно розглядала кожен рух учасників. Перед нею стояв флакон з таємничою спецією, знайденою на місці трагедії, — дрібні червоні кристали, що нагадували крижані краплини крові. Вона з роздумом провела по ньому пальцем, нагадуючи собі: саме ці кристали дозволять розпізнати справжнього кухарського злочинця.

Максим, із хірургічною точністю та блиском у очах, почав готувати філе минтая в цитрусовому маринаді, додаючи одну дрібку «чарівної» спеції. Валентина Петрівна запекло мішала у великій сковороді овочі з рибою, інколи підіймаючи погляд до Світлани, мов би очікуючи схвалення. Анна, наймолодша, поставилася до завдання з демонстративною тремтливістю, додаючи спецію з таким же обережним поворотом ложки, немов розгадуючи мовну задачу.

У той момент, коли з-під кришок лунало дзвінке шипіння олії, Світлана звернула увагу на реакцію Валентини Петрівни: її рука затремтіла, ледь торкнувшись краю флакона. Тут же камера зафіксувала, як дрібна червона пилка спеції злегка обсипалася на стіл — ідеальні сліди, ніби залишені ножицями злочину.

— Пані Бурякова, — звернулася до неї Марина, — що ви побачили в цій композиції смаків?

— По-перше, — почала Світлана, інтонацією репетиторки, що щойно виправила досконало вибраний варіант перекладу, — будь-яка спеція, що приховує гіркі ноти, має містити специфічні інгредієнти. Ці кристали… вони ідентичні тим, що ми вилучили з пляшки «мертвої води». І тільки одна людина могла додавати їх у страву настільки щедро, щоб хтось відчув їхній смак.

Оплески залу затьмарили дзвінок свистка: час виставляти оцінки. Кожен із журі взяв по скибці на тарілці, оцінюючи аромат, текстуру та, звичайно ж, прихований присмак небезпеки. Світлана підняла тарілку з Анниним філе, підійняла брову і промовила:

— Я відчуваю нотки грейпфрута, базиліка — і… ааa… тонку, дуже тонку дрібку отрути. Анна вклала цю спецію занадто обережно: вона боялася бути спійманою.

Підсумкова оцінка: Анна — 8,5, Максим — 7,0, Валентина Петрівна — 6,0. Дівчина, що вивчала фрази як у грі, отримала визнання за те, що не боїться проживати смак — навіть якщо він містить таємницю відрави.

— ¡Felicidades, Анна! — вигукнула Марина. — Ви довели, що справжній смак приховує правду!

Іронічний фінал кулінарного поєдинку показав, що навіть у гастрономії можна знайти сліди злочину, якщо вміти розрізняти «сирий» талант і «пікантні» секрети.