Минтай під наркозом

30. Викрадення доказів

Наступного ранку, увійшовши до класу, Світлана майже збилася з ніг: на столі замість потужного аркуша з «cola →» лежала проста порожня коробка з-під льоду. Ледве не здригаючись, вона раптом побачила, що сліди багряного кристалу на підлозі потрощені, а коробка порожня.

— Хтось вкрав нашу підказку! — вигукнула вона, сповнена іронічного здивування.

Марина миттєво вийняла камеру:

— Ми знову в режимі переслідування, дорогі глядачі! Хто ж сміє викрасти важливі докази?

Дівчата вибігли через задній двір. За ними на мить промайнув силует у довгому пальті та капелюсі, який стелився темрявою:

— Стоп! — крикнула Марина, — хто ви?

Силует прискорив крок, і ось — він зник серед гаражів. Репетиторка й репортерка погналися слідом, долаючи калюжі й захоплюючись, як змахом пера можна змінити хід справи.

— Цього разу — жодних паельй! — сміючись звернулася до Світлани Марина. — Хтось навмисно попсував нам доказ!

— Саме так, — погодилася репетиторка, збираючи обірвані крижинки з коробки. — А хто не цінує докази — той боїться правди.

— Тоді — вперед, — промовила Анна, зловивши силует на телефоні, — бо наш переслідувач має що втрачати.

Тож розслідування перетворилося на новий раунд динамічного полювання. Іронія долі в тому, що правду доводиться рятувати не лише від злочинців, а від тих, хто її викрадає перш ніж покажуть суспільству.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше