Минтай під наркозом

29. Телефонна розмова

Після відкриття тайника Світлана відіслала Анні швидкий SMS: «Зателефонуй мамі, але не вдома». І справді, дівчина зателефонувала матері за її офісним номером — але вийшла не мама, а телефонна автовідповідь «Пульс TV», оскільки Марина задіяла свій портативний записувач.

— Алло, мамо? — чулося тихе дихання Анни.

Посеред її слів пролунав шепіт:

“Не зраджуй нас”

Дзвінок обірвався, немов тонка нитка, перерізана ножицями таємниці. Репетиторка підбігла до дівчини:

— Анно, що це було?

— Я… я дзвонила мамі, але вона не підняла слухавку. І раптом почувся чужий голос. — Дівчина стиснула телефон. — Голос сказав: «Не зраджуй нас».

Світлана втягнула повітря:

— Хтось прослуховує. І ця фраза — комусь дуже важлива, аби ми не розкрили справжніх імен.

Вона дістала маленький диктофон:

— Ми залишимо це записом. Це буде доказ у майбутньому.

Анна кивнула, але в очах у неї промайнув страх:

— Вони в меню сім’ї… вони всі разом?

— Це означає, — сказала репетиторка, — що мотиви наших підозрюваних — не лише матеріальні. Хтось вважав, що правда зруйнує їхній союз.

І в цю мить Анна зітхнула:

— Я почуваюся зрадницею, якщо розкрити це…

— Але ми шукаємо справедливість, — м’яко відповіла Світлана. — Навіть якщо шлях починається зі слів «Не зраджуй нас».

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше