25. Зустріч із “Сомом”

Після непередбачуваної погоні Світлана влаштувала «оперативний перекур» в маленькому кафе «El Pez Dorado» — затишному куточку в іспанському стилі, де на стінах висіли Дзвіночки із мушель, а з теракотової підлоги піднімався аромат свіжої кави. Анна вже зайняла столик біля вікна, тримаючи в руці ту саму стару листівку «Сома».

— Будьте готові, — шепотіла репетиторка, — це може бути останній ключ до головоломки.

За хвилину в кафе ввійшов силует у темному капюшоні та сорочці з тонкою краваткою, ніби під прикриттям учасник модного флешмобу. Він обережно підійшов і поклав на стіл папірець:

Чекай там, де лід тане від вогню.

— «Лід тане від вогню»… — промовила Світлана, перегортаючи в уяві всі знайдені шифри. — Очевидно, це натяк на місце, де холод зустрічається з жаром.

Інформатор кивнув, потім зник так само тихо, як і прийшов. У кафе залишився лише звук кавоварки і відлуння фрази, що розтікалася по повітрю, мов темне шоколадне мереживо.

— Лід і вогонь… — прошепотіла Анна. — Може, це знову стара паяльна лампа біля морозилки?

— Або сталеві балки на старому цеху, над якими колись розпалювали печі, — додала Марина, вмикаючи камеру.

Світлана витрусила конверт і, ніби вчителька на уроці літератури, підсумувала:

— Щоб зрозуміти, де тане крижана брехня, нам слід шукати місце, де жар і холод співіснують — і віднайти там останню підказку.

Кав'ярня наповнилася ароматом тропічної кави й чуттям очікування, що настав час останнього етапу. Листівка від «Сома» повела їх до нового рівня інтриги, і тепер залишалося лише знайти той вогонь, що розтопить лід істини.