Поглинаючи сутінки, Світлана та Марина зникли в тіні біля заднього входу до ресторанної кухні «Минтай у смаку». Оператори «Пульс TV» встановили камеру на штативі, а репортерка тримала в руках мікрофон із написом «¡Exclusiva!». Мов у сучасній іронічній притчі, вони чекають на нічний спектакль, де сонце — зайве світло, а темрява розкриває найпотаємніші рухи.
— Тиша — наш союзник, — шепотіла Марина, регулюючи фокус. — А холод — союзник Сома.
Світлана вивела з сумки ліхтарик і підсвітлила вузький коридор, що вів до сміттєвих контейнерів. Із-за рогу показався силует у темному одязі: хтось обережно ніс великий ящик, обмотаний пакувальним папером з дрібними надписами «Минтай» та «Партія №132».
— Там! — прошепотіла репетиторка. — Знімайте крупним планом.
Камера клацала в такт крокам, відлунюючи звук металу й моторошну гармонію нічної кухні. Людина зупинилася, уважно оглянула навколишній простір, ніби переконуючись, що не пропустила жодного охоронця. Потім вона нахилилася та з шумом залишила ящик у контейнері, нефахово зафіксувавши сторону з етикеткою «agua muerta».
— Це доказ №1, — свідчила Марина до камери. — Як бачите, рух тіла риби у вигляді ящика веде до спроби приховати сліди.
Світлана підійшла ближче, відсуваючи кришку контейнера, і ледь не втратила рівновагу від запаху старої риби та невисловленої загрози.
— Зверніть увагу, — тихо сказала вона, — як акуратно було заховано, ніби зберігаючи труп риби до нового сезону. Але запах і мовчання самі розкажуть більше, ніж будь-які слова.
Героїня витягла мобільний телефон, записуючи відео з усім ходом ночного підриву фактів. Оператор додав GPS-мітку та час — 02:17 ночі.
— Це рівно 02:17, — прошепотіла Марина. — Ще один елемент головоломки: час, коли офіційна охорона вже відпочиває, а ми тільки починаємо розкривати правду.
У далині застукотіли кроки: охоронець, мабуть, повертався на пост. Дівчата швидко згорнули обладнання та зникли у тіні будівлі, забираючи з собою найсоковитіші кадри нічного життя «Минтая».