Коли Світлана переступила поріг просторої вітальні Рибченків уп’яте за день, там уже пахло не лише цитрусами й морською тіллю, а й невловимою камерною стрічкою: репортерка Марина Коваль зі своєю знімальною групою влаштувалася з усім антуражем шоу «Exclusiva!» прямо біля столу, на якому лежали розкриті файли поліції.
— ¡Buenos días, улюблені глядачі! — з вигуком заявила Марина, піднявши високу пір’їну мікрофона до обличчя Світлани. — Сьогодні ми ексклюзивно розповімо вам про найзагадковіше розслідування року — і когось дуже неприємно здивуємо!
Знімальна група одразу ж обступила репетиторку, як мурашник навколо цукерки, — освітлювачі виставили розсвітку, операторам наказали знімати «будь-який прояв емоцій», а звукорежисер зажадав більше «натуральних шепотів».
Світлана не вперше розуміла, що журналістика й детектив — дві гілки одного велетенського інтригового дерева: тут теж є свої «пастки на глядача», «купи емоцій» і навіть «шипучі питання». Дівчина глянула на інспектора Литвиненка, який стояв у темному кутку з недовирізаним виразом обличчя, і подумала: «Тепер я вчу не тільки Анну, а й всю країну».
— Пані Бурякова, — звернулася до неї Марина з поважним блиском у очах, — як ви вважаєте, ці краплі крові й крижана смужка на плитці — свідчення злочину чи просто помилка холодильника?
— Помилка тут точно є, — з легкою іронією відповіла Світлана. — Але не в техніці охолодження, а в тому, що хтось вирішив залишити мовну підказку серед уламків льоду.
— ¡Increíble! — вигукнула репортерка та кинулася до камери, щоб зняти крупним планом текст на крижинці. «Busca la clave en la cola» — гортнула вона рядки в кадрі з таким азартом, ніби знайшла загублений антикваріат.
Весь знімальний майданчик наповнився шелестом шефів монтажу та тихим реготом асистентів, а невелика кучка гостей-підписників у чаті «Пульс TV» уже кинулася підписуватися й чекати на продовження.
Світлана вгамувала цей ажіотаж єдиним словом-підказкою:
— Контекст.
— Контекст? — повторила Марина, піднімаючи погляд. — Поясніть, будь ласка, нашим глядачам, що це означає.
Репетиторка розгорнула свій но́татник для слизьких відбитків пальців і краплин, показуючи грубий почерк і квадратні рамки тексту:
— Людина, яка залишила це послання, обережно заховала його серед ящиків із рибою. Вона знала: хтось придивиться до «хвоста», але знайде набагато більше. Якщо читати просто слово «cola» без урахування всього оточення — отримаєш «хвіст». А якщо згадати, що «cola» також може означати «чергу», — зрозумієш, де слід шукати далі.
Камери загуло захоплено, оператори віддали перевагу крупному плану розмитих вогнів холодильника, а Марина зрозуміла: перед нею не проста викладачка мови, а справжній аналітик із головою, наповненою іронією та дедукцією.
— ¡Exclusiva! — знову заголосила вона. — Ви чули пані Бурякову: це не просто текст на льоду — це кривавий детективний код!
З цим завершилася чергова «серія» ефіру, і знімальники почали скочувати штативи, щоб не заважати поліції. Світлана простягнула Марині підручник із іспанських ідіом, неначе передаючи естафету справжнього розслідування.