Мила моя, потрібно вчитись жити

Де діти енергію?

Що ж, не пройшло і півдня, як я відчуваю себе дуже кволою. Таке враження, ніби на мене стеля обвалилася, ніби я пірнула на якусь глибину і там залишилась, або, ніби в мене цеглою кидались.

І правда, життя - тяжка штука. Сьогодні смієшся завтра плачеш, а особливо такий спектр емоції та зміни настрою, коли в тебе закінчився цикл, і настав той момент, настав той період.

Ця глава - це звіт за два дні, напевно.. Якщо чесно, навіть не пам'ятаю. Ну сьогоднішній день в мене пройшов доволі активно, і я цим пишаюся, я рада, тому що, по правді, в мене давненько не було таких днів. Я встала, поснідала, пішла на шкільну репетицію до випускного танцю, трішки попрацювала по дому, на городі, розвіялася, вирішила вернути свій активний спосіб життя: пройшлася, побігала.

Я не скажу, що виснажилась, тому що відчуваю себе досить сповненою енергії, проте перша година ночі, а я досі не сплю. А це погано бо ранок.. до школи. Проте, я знаю, що мушу написати декілька контрольних, оскільки я семестр не ходила до школи, майже зовсім, була всього декілька разів.

І знову таки, хочу розказати, наскільки я балдію від свого хлопця. Ніколи не думала, що скажу це, але я дійсно рада, що я зустріла таку людину, і що вона з'явилась в моєму житті.

Ось в принципі на сьогодні все.

Вероніка Бабій

Подобається

#1334 в Молодіжна проза
#537 в Підліткова проза
#2619 в Сучасна проза

У тексті є: у сучасність та у минуле, у тексті є роздуми, у тексті є психологія

Відредаговано: 15.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись