Хто б міг подумати, що ваша авторка зникне на такий великий проміжок часу. А цікаво вам чому так, чому я пропала? Ну тоді давайте перейдемо до цієї історії.
Почнемо з того, що я та людина, яка не любить стояти на одному місці, і завжди хочеться пробувати щось нове, тому що, одне й те саме набридає дуже швидко. Але враховуючи той факт, що якщо мати дисципліну відносно до якоїсь роботи чи якогось заняття, то я буду це робити, так, але не завжди. Це не принципи, я розумію, що мова йде про відповідальність, що от, як почала писати - закінчи цю книгу. Але, я буду розтягувати задоволення до останньої ниточки, і в плюс до того, Я поверну те, що мені колись набридло в реальний час, і продовжу це робити. Скажу відверто, я не знаю як називаються такі люди як я, але це люди з відносно тяжким характером і своєю впертістю.
За весь цей час, відколи я пропала, я встигла дізнатись багато нового, я навчилася бачити в людях те, що раніше не бачила, і я перестала довіряти людям, оскільки вони дуже гнилі. Знаєте, як то кажуть, мати друзів добре, про те не все потрібно довіряти, а точніше краще більше мовчати, не розказувати про себе приватну інформацію, яку потім можуть використати проти вас самих. Та людина, яка зберігає усю таку конфіденційність у собі, вона виходить завжди сухою з води, і причому саме ця людина виявляється, не те що завжди правою, а їй більше довіряють, тому що не бачать у ній жодних мінусів.
#640 в Молодіжна проза
#171 в Підліткова проза
#1088 в Сучасна проза
у сучасність та у минуле, у тексті є психологія, у тексті є роздуми
Відредаговано: 25.10.2024