Мила моя, потрібно вчитись жити

Фантастика. Книги. Багато численні думки авторки

Ви навіть не уявляєте, як круто, проте в той самий час неприємно, любити фентезі та фантастику, але коли хочеться написати якусь книгу про це, стає дуже важко це зробити. А важко тому, що ти не можеш скласти слово до слова, хоча у твоїй голові це звучить неймовірно круто.

Загалом, не говорячи про книги, ситуація, думаю, всім знайома. Ба більше, я думаю, всі проходили через такі життєві етапи. Так подобається якась ота вся фантастика, про якихось чарівників, чи неймовірно фантастичних істот. І коли ти в ранньому віці ще мрієш це побачити, ще віриш в це, то тепер... І правду кажуть, чим старша людини, а тим менше вона вірить в чудеса.

А ще, якщо ви помітили, на скільки довго я зникла, точніше із новою сторінкою оцих усіх історій, то я скажу, що напевно більшість з вас подумала, що от, наша авторка щось пише дуже фантастичне і дуже довге. А я просто забула про писанину. Ну вирішила дати спокій своєму мозку, та відпочити при тому, що я розумію, що написала зовсім мало.

І також хочу сказати, щоб ви не дивувалися від того, що от майже в кожному абзаці різна суть, і розмова йде про щось різне. Все тому, що хочеться дати вам більше інформації та докликати до вас думку, про те, що ситуації різні, і їх буває багато, а точніше дуже багато.

Вероніка Бабій

Подобається

#613 в Молодіжна проза
#136 в Підліткова проза
#929 в Сучасна проза

У тексті є: у сучасність та у минуле, у тексті є психологія, у тексті є роздуми

Відредаговано: 13.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись