Психологія. Люди. Я автор

Прочитавши декілька сторінок моєї книги, чи встигли ви вже поцікавитися чому я вибрала саме такий жанр? Чому мова йде саме про життя? Чому 16-літня дівчина не говорить щось більш цікаве, або не фантазує про щось? 

Я вам скажу чому. Тому, що дуже круто, коли ти говориш щось, що цікаве саме тобі, а інші це читають, і буває навіть підтримують. Це та сама внутрішня радість. Радість, коли тебе розуміють, а як не розуміють зараз, то зрозуміють колись. Можливо. 

Давайте продовжимо по деяких факторах психології. 

1. Коли на вас кричать, або стараються щось доказати, покласти якусь претензію - просто дивіться в очі без емоцій.

Людина почне задумуватись, що вона сказала не так, почне винуватити в цьому себе, і буде думати наступний раз, перед тим як щось сказати. 

    2. Коли з вами розмовляють на повишених                   тонах - відповідайте спокійно. 

Черговий раз людина почне нервувати, біситися, і скоро їй це все надоїсть, і вона здасться перша.  

       3.Якщо вам кажуть щось зробити, просто                    жартуйте у відповідь, а не робіть це (мова не            про батьків, а про ваших однолітків чи ваших          ворогів). 

Так само в цій ситуації, вони або почнуть нервувати, або попустять, нарешті, трішки свою планку, і ви візьмете верх. 

Люди - це такі створіння, які дуже ображаються. А ще ми наївні, злі. Людських душах майже немає краплі добра. З моєї точки зору, якщо ви зустрічаєте добру людину, справді добру, це велика рідкість і це неймовірно. Зараз люди - це особи, які мають дві сторони, дві тіні. Як і в більшості випадків, в лице посилаємо тільки добро, усмішку. А за спиною неначе чорти. Принижуємо, обговорюємо, ганьбимо, як тільки це можливо. Складаємо чутки. А особливо образливо, коли ці чутки ходять по околицях. Не по околицях міста, якщо взяти околиці села, то це ще гірше. Чому? Тому що село - це люди. В селі люди добре знають один одного. Як то кажуть: "На одному кінці села впав, а на другому вбився". 

А також, хочу розповісти, чому перший розділ із цієї книги називається настільки примхлива. Я не автор. Мова не про автора книги, зовсім. Мова не йде про якихось авторів треків,  я автор для свого життя.  Зупиніться на хвилинку і подумайте, для свого, а не для їхнього. 

До того ж, я любитель музики. Я надіюсь, ви відвідуєте соц мережі. Отож, зараз ідеальна можливість трішки пропіарити свій Telegram-канал. "BV-Music 🇺🇦"

Я впевнена ви знайдете там, точно те, що вам сподобається. Також ви знайдете там силку на YouTube канал. А ще, я мрію писати авторські треки, хоча поки що не навчилася. 

Окрім книг, розповідей, я пишу вірші, твори. Тому для читачів, яким важко складати твори для шкільної програми, або також для власного задоволення, звертайтеся через посилання на мій акаунт у телеграмі, він знаходиться в описі самого каналу.