Колись, я багато вчилась, багато читала, багато писала, я була відмінницею. Після переїзду у інше місцезнаходження, знаєте, життя змінилось, дуже змінилось.
Коли ти змалку привикаєш до одного життя, а через 10 років враховуючи твою важку ситуацію ти змінюєш його, дуже важко звикнути. Ти дитини а тобі тільки десять, і тут в твоєму житті все перевертається, ти хворіє, про тебе всі говорять, і тут ти переїжджаєш туди, де про тебе починають говорити більше. З тебе насміхаються, з тебе знущаються, а ти потрібна світу, тобі потрібно якось жити.
Алопеція. Облисіння у дівчини - це трохи несприйнятно нашому світу, оскільки це дивно якось, ні? Дівчина славиться своїм довгим волоссям. І тут з'являється також дівчина, яка його немає, а як би ви на це відреагували?
Отже, ми не відкидаємо того факту що життя було нелегким на початкових етапах. Проте, якщо нарешті переосмислити всі свої думки, дати зрозуміти людям, що ти себе сприймаєш таку, яка ти є, життя стає набагато легшим. Життя стає легшим і для себе, і для інших, коли вони розуміють, що вони так само нічого змінити не зможуть, і те, що вони скажуть - це буде просто хід їхніх думок, який не вплине на тебе та на інших.
Люди усі люблять говорити, ми це добре знаємо, але так швидко, як вони щось скажуть, так само швидко вони про це і забудуть. Я веду до того що не треба слухати інших. Якщо вони внушають вам свою думку, яка вам зовсім не потрібна, просто проігноруйте це, тому що інша думка, їхня думка не вплине на ваше життя і не змінить їхнього.
Так само до мене привикли, забули про усе те, що говорили, і ніхто зараз не звертає особливої уваги на мене, тому що мене прийняли. Я не кажу що всі будуть гарно ставитися до вас, але усі просто забудуть, що колись вони могли чогось багато наговрити. А хтось з людей можливо й перегляне усі свої погляди на життя, і почне перед вами вибачатися через скоєне колись.
Жити одним днем - це означає іти на ризики, бо життя одне, і варто пам'ятати це завжди! Якщо не зробите сьогодні це ви, зробить хтось інший завтра, замість вас, і буде слава його, а не ваша.
І знаєте, чому ваша авторка повторює скільки разів оце наївне слово - Життя? Тому, що вона розуміє, тому що я розумію які важкі моменти бувають, які моменти бувають взагалі у всіх людей, ви не особливі, ви просто різні.
Колись, я бажала піти на психолога, оскільки я зараз розумію, що я могла би можливо чимось допомогти людям, я можу вислухати, проте я сумніваюся, що в мене це вдасться. І як бачите, з одного боку я даю поради, а з другого боку я сама ще не впевнена, чого я насправді хочу.
#662 в Молодіжна проза
#183 в Підліткова проза
#1128 в Сучасна проза
у сучасність та у минуле, у тексті є психологія, у тексті є роздуми
Відредаговано: 25.10.2024