Важко жити. Але треба жити.
Мораль проста. Знайомо коли найкращі друзі пхають ножа в спину? Ти довіряєш їм більше за все на світі. А вони доводять тебе до сліз.
Виходить так, що винні вони, а з їхніх слів виходить навпаки.
Ми часто мрієм чогось досягти,
В момент так серце завитрає,
Коли приходить час іти,
Ми від реальності тікаєм.
Говорити фактами це не погано, найголовніше розуміти про що ми говоримо.
Здається, так мало інформації стараюсь донести людям. В той самий момент хочу сказати: "Ви народженні, щоб жити, творити, будувати ґрунтову сутність самих себе. Ви люди, ви здатні на неймовірний речі. І знай, і пам'ятай, що ти людина
#662 в Молодіжна проза
#183 в Підліткова проза
#1128 в Сучасна проза
у сучасність та у минуле, у тексті є психологія, у тексті є роздуми
Відредаговано: 25.10.2024