29 Хільда Малік

Хоч в цій елітній академії і було багато пихатих та зарозумілих студентів, вчителі тут були дуже хороші.

Вони так терпляче і старанно все пояснювали, що відразу все ставало зрозумілим.

Наш з Ірмою другий день навчання в школі магії пройшов значно спокійніше, ніж попередній 

Звісно, що на нас з подругою все ще витріщались і продовжували обговорювати за спинами, але вже не так сильно.

Щойно закінчилося останнє заняття, ми з Ірмою пішли до вихіду зі академії.

Моя подруга сьогодні поспішала в гості до своєї тітки, тому хотіла швидше поїхати додому.

А мені не особливо хотілось залишатись в компанії всіх тих самозакоханих, аристократичних нащадків, тому я теж вирішила піти до карети, що чекала на нас з Алексом.

Але не встигли ми з Ірмою пройти і половини шляху, як сталося щось жахливе і неймовірне.

На шкільному подвір'ї з'явився великий, зубатий і дуже розлючений червоний монстр.

Таких, як це жахливе чудовисько, я бачила лише в книгах на картинках і не горіла бажанням побачити в реальності, але кого коли цікавила моя скромна думка?

Монстр раптово голосно заревів і витріщався на нас з Ірмою, перекривши нам шлях.

Так страшно, як в цей момент, мені ще жодного разу не було. Червоне чудовисько дивилося на нас, пускаючи слину.

Я була більше, ніж впевнена у тому, що цей клятий страшко вирішив нас з'їсти і подумки просила про допомогу, бо кричати я боялась, щоб не спровокувати його зробити це значно швидше.

Ми з Ірмою тряслись від жаху і не знали, що його робити. Все сталося так раптово.

Неочікувано переді мною з'явився Алекс Монгомері.

- Дівчата, будьте обережні, - серйозно промовив Алекс.

Я побачила, як мій зведений брат активував свою магію. 

Драконячі хвости і кігті! Я навіть не підозрювала того, що Алекс Монгомері - темний маг.

Вдома я чула про його досягнення, бачила, що він дуже вміло володів мечем, коли тренувався в саду, але досі жодного разу не бачила його справжньої магічної сили.

Наступної миті жахливий червоний монстр спалахнув чорним полум'ям і дуже голосно  завив.

- Монгомері, припини! Ти ж так спалиш цього монстра дотла. Де нам нового взяти для тренувань? - Почувся голос одного із викладачів, який неочікувано з'явився біля нас.

- Цей монстр був без блокуючого нашийника. Це небезпечно для інших студентів.  Краще слідкуйте за своїми підопічними, - сказавши це Алекс, зупинив своє чорне полум'я.

- Ми розберемось з тим, як таке могло статись. А також посилимо безпеку в академії. Дякую, що вчасно втрутився, Алексе. Завдяки тобі ніхто не постраждав - сказав викладач.

- Я просто вступився за свою зведену сестру, - промовив Алекс Монгомері, поглянувши на нас з Ірмою.

- Дякую, Алексе, що захистив нас, - сказала я, підійшовши до нього.

- Будеш мені винна, - нахабно посміхнувшись, відповів цей пихатий аристократ.

- А я й не знала про те, що ти -  темний маг, - сказала я, уважно роздивляючись свого зведеного брата.

- Ти ще багато чого про мене не знаєш, Хільдо. До речі, нам вже час їхати додому, -  промовив Алекс.

- Ти про мене теж багато чого не знаєш...

- А мені і не цікаво, - сміючись, видав цей козляра блохастий.

Оце дякуй людям після такого. Дочекається він від мене тепер вдячності. Дзуськи!