25 Хільда Малік

Коли ми з Алексом повернулись додому, наші батьки почали розпитувати про те, як пройшов мій перший день навчання в академії. Виявилось, що моя мама і вітчим дуже за мене хвилювались. 

Я заспокоїла їх і сказала, що все пройшло добре, а коли виникла проблема з якимись безголовими йолопами, то втрутився мій зведений брат і з усім розібрався.

 Почувши про це, наші з Алексом батьки трохи  заспокоїлися. Особливо моя мама. Вона навіть подякувала Алексу за те, що він за мною наглядав.

За обідом вітчим розпитував, які у мене склалися перші враження про академію магії та неймовірно радів, коли почув, що мені там сподобалось.

Після обіду я пішла до себе в кімнату. Знявши із себе шкільну форму, перевдяглась в домашній одяг і пішла в лабораторію. У мене було кілька термінових замовлень, які потрібно  було швидко зробити.

Готуючи зілля, я думала про те, як Алекс сьогодні психував через те, що йому здалося ніби я фліртувала з одним із наших однокласників. Його реакція на всю цю ситуацію здалася мені дуже дивною.

Якби я не знала про те, як герцогський синочок насправді до мене ставився, то подумала б, що він мене ревнував.

Але які там ревнощі? Це точно неможливо. Алекс Монгомері - мій зведений брат, який ненавидить мене з першого дня нашого знайомства. Крім того, у нього вже є дівчина, яку він мав би ревнувати.

Згадавши про ту бісову жабу Лауру, я вилаялась. Як же вона мене бісила... Хто б тільки знав...

Закінчивши із приготуванням зілля, я пішла на пошуки Томаса, бо прийшов час його навчання.

Малий хитрун був ще тим ледащом, тому щодня намагався від мене сховатися, аби тільки не тренуватись.

Я вже встигла вивчити всі його схованки, тому зазвичай швидко його знаходила, але сьогодні мені це не вдалося.

Схоже, що цей синенький паскудник встиг знайти собі якусь нову схованку, про яку я ще не знала.

Я старанно обнишпорила весь герцогський маєток, якщо не рахувати кімнати мого зведеного брата.

Драконячі хвости і кігті! От, малий капосник! Цей хитрий монстрик знав, що ми з Алексом не ладнали і тому вирішив заховатись саме в його кімнаті, бо розумів, що я там не стану його шукати.

Ну, зараз цей малий негідник у мене отримає на горіхи. Нехай тільки я його спіймаю!

Вилаявшись, я попленталась до кімнати свого зведеного брата. Дійшовши до дверей, я зупинилась і важко зітхнула.

Трохи повагавшись, я наважилась і таки постукала в двері кімнати Алекса Монгомері. Алекс не відповів. Трохи почекавши, я вирішила, що цей йолоп кудись пішов.

Це була чудова можливість непомітно побувати в його кімнаті і забрати Томаса. Відчинивши двері, я так і застигла на порозі з відкритим ротом.

Алекс Монгомері стояв посеред кімнати з вологим волоссям. На ньому були лише штани.

Я вперше бачила його без сорочки, а там було на що подивитись. Широкі плечі, міцні груди і бісові кубики преса.

- Хільдо, ти щось хотіла? - Запитав Алекс, нахабно посміхнувшись.