13 Хільда Малік

Я вміла чудово готувати різноманітні зілля і заробляла цим собі грошики на власні витрати. 

Найбільшим  попитом у мене користувались любовні зілля, цілющі елексири і зілля удачі.

Якось на днях до мене звернувся один студент. Він дуже хотів перездати якийсь предмет в академії магії і казав, що з цим йому допоможе тільки справжнє диво.

Йому порадила звернутись до мене його хороша подруга. Я дві ночі не спала, готуючи це зілля і планувала отримати за нього кругленьку суму.

Сьогодні після обіду ми з цим студентом - невдахою мали зустрітись біля старого дуба на березі річки.

Місце я обрала сама, бо воно знаходилось недалеко від маєтку Монгомері і його легко було знайти навіть тому, хто був тут вперше.

Бажаючи швидше отримати свої дорогенькі грошики, я з великим  нетерпінням чекала на студента, виглядаючи його з усіх сторін.

Нарешті я помітила високого, худого і рудоволосого юнака і дуже зраділа. Бо саме так мені описувала цього хлопця його подруга і моя постійна клієнтка.

Я привітно посміхнулась руданю і навіть  помахала йому рукою. Клієнтам треба було  годити, щоб вони були задоволені і захотіли придбати ще щось.

Йдіть до мене мої золотенькі грошики! Які ж ви гарні і хороші ... Ех, недарма я дві ночі не спала. Зате, тепер матиму ще плюс цілих двадцять п'ять золотих.

Цей рудань так повільно йшов, що мене це вже починало бісити. Він що на прогулянку вийшов чи зілля купувати?!

- Привіт, я - Генрі, - радісно промовив рудань, підійшовши до мене.

- Привіт, Генрі! А мене звати Хільда.

- Вибач, будь ласка, Хільдо, я трішки припізнився. Не розрахував з часом...

- Та то дрібниці... Нічого страшного не трапилося...

Я вже збиралась дістати із сумки пляшечку із зіллям успіху, щоб віддати її рудому студенту, коли неочікувано з'явився мій бісів зведений брат.

Своєю раптовою появою цей аристократичний та буркотливий гад дуже налякав мого руденького клієнта 

Від страху він мало в штани не напудив принаймні у нього був саме такий вираз обличчя.

- Ти хто такий?! І що ти робиш поряд з моєю зведеною сестрою? - Невдоволено поцікавився Алекс Монгомері, наближаючись до нас.

Якого біса вичворяє цей нахабний паскудник?! Якщо Алекс злякає мого щедрого клієнта, то я йому таке влаштую, що він пожалкує, що на світ народився. 

- Чого мовчиш, коли я тебе запитую?! - Сердито поцікавився синочок герцога Монгомері, піднявши брову.

От тільки цього нахабного придурка мені тут не вистачало... Що він взагалі хоче від рудого бідолахи?!