Глава 10

Клуб « ZERO » зустрів нас довжелезною чергою на вході. У мене навіть з’явився вогник надії, що ми не потрапимо всередину. Та погас він надто швидко, навіть розгорітися добряче не встиг. Ірка першою гордо попрямувала до входу і показала свій пропуск. Ну а ми з Жанною зробили теж саме. Уже в залі ми сіли за вільний столик і замовили собі коктейлі. Клуб все наповнювався новоприбулими, а дівчата поряд все більше усміхалися.

Після того як коктейлі закінчилися ми вирішили піти потанцювати. Під час танців я змогла трохи розслабитися і навіть забула про свої погані передчуття. Та зовсім скоро захотілося пити і я вирішила повернутися за столик. Та чиїсь нахабні руки обняли мене за талію і не дали цього зробити. Я швидко розвернулася в кільці рук незнайомця і розгублено витріщилася на Кріса. Хлопець був в кепці, а зверху ще й капюшон, та я була впевнена що це саме він.

- І чому я не здивований побачити тебе тут? - посміхнувся музикант і я побачила як його губи на смішливо скривилися.

Я мало не застогнала в голос від такої заяви. Хоча, можливо і застогнала, тому що Кріс почав сміятися.

- Це вже навіть не смішно! - сердито буркнула і хотіла вибратися з кілька рук хлопця, але він тримав міцно.

- Просто зізнайся, що скучила і прийшла побачити мене. – самовдоволено заявив мені в вухо Кріс.

- Звідки я могла знати що ти будеш тут? - не втримавшись закричала.

- Взагалі - то у нас тут концерт сьогодні. - глянув на мене як на ідіотку Кріс. Ну звісно, тепер зрозуміло чому тут стільки молоді зібралося.

- Я не знала. - тихо відповіла при цьому розуміючи,  що музикант все одно мені не повірить.

Кріс хотів ще щось сказати, але до нас підійшов веселий Зак.

- О, Злата! Яка зустріч! - хлопець перевів погляд на руки Кріса,  що обнімали мене за талію і якось надто підозріло хмикнув.

- Привіт! - натягнуто усміхнулася. Можна лише уявити, що Зак про мене подумав. Сама говорила що з Крісом у мене нічого не має, а тут сама заявилася на його концерт.

- Ти що хотів? - Кріс нарешті забрав від мене свої руки і заховав в кишені джинсів.

- Нам готуватися треба, а ти пропав. - пояснив Зак.

- І мені пора! - вигукнула і вже зібралася втікати, та музикант знову схопив мене за руку і притягнув до себе.

- Ти ж прийшла подивитися на наш концерт, чому тепер тікаєш? – на смішливо шепнув на вухо.

- Я не люблю твою музику! - хмуро глянула на хлопця. - І не тікаю! Йду до сестри і подруги!

- Окей! - кивнув Кріс. - Навіть не сумніваюся, що ми ще побачимося сьогодні.

На цьому ми і розійшлися. Я за столик, а Кріс готуватися до виступу. Ірка та Жанна сиділи за столиком і весело щось обговорювали. Я ж сіла поряд і глянула на подругу злим поглядом.

- Ти чого така зла? - здивовано витріщилася на мене Ірка. Схоже вона навіть не розуміла як сильно мене сьогодні підставила.

- Мені просто цікаво коли ти збиралася мені сказати, що ми прийшли на концерт гурту Кріса? - стримуючи злість запитала.

- Ой! - натягнуто усміхнулася Ірка. - Це мав бути сюрприз...

- Серйозно? - все - таки закричала. - Ну що ж, можеш собою пишатися, твій сюрприз вдався на всі сто!

- А що сталося? - влізла Жанна. - Іра казала, що ти не фанатка цього гурту, але я не думала, що ти настільки сильно їх не любиш..

Я вирішила що краще буде просто промовчати, щоб не наговорити лишнього. Просто мовчки спостерігала за тим, як на сцену почали виходити учасники гурту. Після того як я бачила кожного з них досить близько, а з деким навіть встигла познайомитись ці хлопці не здавалися мені нереальними. Ну.. всі окрім Кріса. З цим хлопцем абсолютно інша історія!

Усі окрім Кріса були в масках, які приховували деякі частини обличчя. Сам вокаліст був без маски і таким чином мимоволі притягував до себе погляд. Кріс надто впевнено відчував себе на сцені і якось таємничо посміхався своїм галасливим фанаткам.

Коли хлопець почав співати я зрозуміла для себе лише одне - голос у нього дійсно неймовірний. Та музика мені зовсім не сподобалася.

В якусь мить Кріс окинув своїм таємничим поглядом увесь зал і зупинився саме на мені. Від весело під мигнув, а я ще більше розізлилася. Навіть Ірка глянула на мене з підозрою, але промовчала.

Весь концерт тривав близько години і я навіть здивувалася коли зрозуміла, що не втекла додому, а досить спокійно слідкувала за хлопцями. Жанна з Іркою все - таки не змогли всидіти на місці і вже хвилин сорок стрибали біля сцени.

Коли ж сам концерт закінчився і знову заграла клубна музика я вирішила долю більше не випробовувати і їхати додому.

Жанна повернулася з широченною усмішкою і залпом домила мій безалкогольний коктейль.

- Було так круто! - не могла стримати емоції сестра. - Кріс такий класний!

- Де Іра? - оглядаючи натовп я шукала поглядом подругу.

- Сказала чекати її тут. У неї для нас сюрприз. - плюхнулася на диван Жанна.

- Навіть боюся уявити що знову влізло в її блондинисту голову. - мало не простогнала.

Хвилин через десять Ірка все ж таки з’явилася, але не сама а в компанії Січа - барабанщика гурту « heart in flight »

- Які люди! – під мигнув мені кучерявий.

- І не кажи! - буркнула, сердито поглядаючи на Ірку. Та подругу мої погляди зовсім не пройняли. Вона продовжувала шалено посміхатися.

- Народ! Це Січ, мій друг! - урочисто заявила Ірка, а Жанна заверещала від радості.

- О, Боже! Це сон! Я сплю! - сестра бігала навколо Січа, а я думала,  що вона зараз свідомість втратить на радощах.

- Це Жанна. - вказала на мою сестру Ірка. - А це Злата.

Січ розглядав мене так наче експонат в музеї. Надто прискіпливо і досить не приємно.

- Може мені хтось пояснить що тут відбувається? - стримуючись з останніх сил щоб не закричати, запитала.