Глава 7

Я вела хлопця до своєї машини щоб взяти аптечку і продезінфікувати рани. Все - таки його зіркова мор.. обличчя його,  це вигляд самого гурту. Не хотілося щоб тепер він світив з екранів телевізорів своїми синцями. Дивно, але Кріс мовчав і навіть руку свою не вививав з мого захвату.

- Сідай! - кивнула на пасажирське сидіння своєї машинки, а сама відкрила задні двері щоб дістати аптечку. Витягнувши її я сіла за кермо.

- І хто тебе просив втручатися? Га, Кріс? - хмуро глянула на хлопця. А тоді в пориві злості нагнулася до нього надто близько і прискіпливо оглянула бойові рани.

- Ти вже знаєш хто я? - посміхнувся хлопець і одразу ж скривився від болю в губі.

- Знаю. - буркнула і взялася промивати ранки.

- І це все що ти можеш сказати? - неабияк здивувався хлопець. Схоже він думав що я буду верещати від радості, що поряд зі мною сидить його зіркова величність.

- Не все. - хмикнула. - Ще можу сказати що ти ідіот.

- Що!? - вже за мить очі Кріса потемніли і він напружився. Схоже з цим хлопцем варто підбирати слова. А то неадекватний він якийсь.

- Не треба було втручатися. - стримано пояснила. - Тепер у тебе не сильно презентабельний вигляд.

- Тебе лише це хвилює? - погляд Кріса втратив свою темну димку і навіть голос зм’ягчився. А тоді він глянув на мої губи.

- Ще мене хвилює те, чого ми з тобою постійно перетинаємося. - розізлилася. - Ми з тобою чужі і не знайомі люди.

- Думаю, що після двох зустрічей і двох поцілунків ми з тобою не такі вже і чужі. - посміхнувся Кріс.

Приліпивши пластир на брову музиканта я швидко покидала всі медикаменти назад в аптечку і віднесла на своє місце. Не хотілося щоб Кріс бачив мої червоні щоки після його слів про поцілунки. Та хлопець теж вийшов з машини і одразу натягнув кепку.

- Не скажу що приємно було тебе зустріти, - уникаючи поглядів Кріса невпевнено заявила, - але дякую, що допоміг мені з Марком.

- Без проблем. - відповів музикант прискіпливо мене розглядаючи.

- Ну.. бувай! Мені на пари треба йти! - я вже зібралася тікати подалі від цього хлопця, але Кріс швидко підійшов надто близько, а тоді обняв.

- Ти що робиш? - від шоку голос сів і вийшло надто жалюгідно. Такого я точно не чекала!

- Це лише початок. - прошепотів мені на вухо Кріс і.. поцілував!

Схоже це у нас вже традиція така цілуватися при кожній зустрічі. Хоча минулі два рази я перша кидалася з поцілунками, а тут.. несподіванка вийшла!

Та обурюватися і тікати геть я не збиралася. Чому не зробити те, що хочеться? Все - таки Кріс дійсно неймовірно цілується, а я можу і підтримати таку ініціативу.

- Тепер я можу йти? - глянула на хлопця коли поцілунок закінчився. Ми обоє важко дихали і не зводили один з одного поглядів.

- Так не терпиться від мене втекти? - зацікавлено розглядав моє обличчя Кріс.

- Взагалі - то у мене пари, яких ніхто не відміняв. - буркнула сердито.

Взагалі -  то Кріс був правий, я справді хотіла втекти. Тому що поряд з цим хлопцем у мене відмовляли гальма і я повністю втрачала контроль над собою.

Кріс зміряв мене своїм коронним зірковим поглядом і засунувши руки в кишені модних джинсів попрямував до чорної Ламборгіні, що займала моє місце на стоянці.

Невже знову збіг, чи сама долю зіштовхує нас потилицями? Ну що ж, поживемо - побачимо!

КРІС

Музикант стояв біля своєї машини і спостерігав за тим як Злата зникла за дверима свого універу. Лише після цього він сів в машину і закурив. Кріс ніяк не міг зрозуміти, чому доля постійно зіштовхує його з цією ненормальною дівчиною.

Після того як вибрався з басейну на дачі в Макса, він був готовий вбити першого хто попадеться під руку. Саме тому вирішив почекати в будинку коли ця ненормальна дівка поїде геть. Її хотілося придушити в першу чергу!

- Чувак, це було гаряче! - в вітальню залетів Січ.

- Це точно. - буркнув Кріс і потер обличчя. Емоції трохи вляглися і хлопець зміг думати логічно.

- А мала ця не промах! - продовжив веселитися Січ. - Кинула в басейн кумира усіх дівчат. Оце круто!

- Де вона зараз? - глянув на веселого друга Кріс.

- Поїхала напевно. - повів плечима Ріс. - Вода з неї так і лилася. О! Згадав! Я бачив як Рус проводив її за ворота!

Музикант відчув як знову починає злитися? Якого чорта Рус поліз до цієї малої? Блять! Та чого він сам злиться з цього приводу?!

- Я їду! Ти зі мною? - Кріс встав з дивана і обтягнув мокру футболку.

- Ні, я з Заком приїду! - відповів Січ і знову помчав на вулицю.

Кріс сів в свою машину повністю ігноруючи зацікавлені погляди гостей і помчав в бік міста.

В неділю музикант дозволив собі поспати до самого обіду, а тоді  пообідав в ресторані і помчав на студію.

Січ сидів на дивані і прикладав до голови пляшку з холодним пивом. Зак бриньчав на гітарі біля відчиненого вікна. Рус же сидів в телефоні і хмурився.

- Що за траур? - з порога оглянув веселу компанію.

- Ой, тільки не починай! - скривився від головного болю Січ.

- І не думав. -  хмикнув Кріс, але коли помітив на собі прискіпливий погляд Руса веселість як вітром здуло. - Проблеми?

- Давай покуримо! - Рус кивнув в сторону балкону і не чекаючи відповіді пішов туди.

Кріс прослідував за ним і обпершись на перила глянув на друга.

- Що у тебе з Златою? - одразу перейшов в атаку Рус.

- Я повинен перед тобою відчитуватися? - здивувався такому напору Кріс.

- Ти образив її учора і навіть не вибачився. - продовжив гнути своє Рус і підкурив сигарету.

- Думаю, що тебе не повинно хвилювати, що відбувається між мною і Златою. - Кріс також підкурив щоб трохи заспокоїтися. Хлопець терпіти не міг коли хтось ліз в його особисте життя. А саме так зараз робив Рус.

- Слухай, я не збираюся тебе виховувати. - збавив обороти Рус і перевів подих. - Але відео того як ви цілуєтеся і падаєте в басейн уже всюди і скоро про це дізнається Матвій.