Глава 4

КРІС

Відігравши усю програму хлопці заховалися в гримерці від натовпу шанувальниць. Кріс перевдягнувся першим, натягнув на голову капюшон і окуляри. Йому не хотілося щоб будь - хто його впізнав. Настрій був так собі і для завершення вечора треба було лише знайти гарненьку подружку і їхати в готель.

Перед тим як вийти на вулицю Кріс вирішив підійти до бару щоб випити води. Ну а біля барної стійки натрапив на досить дивну дівчину, яка згодом з*їздила йому по яйцях. Кріс дивився вслід брюнетці, що ще мить тому показувала йому середній  палець і якось не добре посміхався. Ця незнайомка навіть не здогадувалася кому перейшла дорогу, ну а Кріс такого пробачити просто не міг.

Цю ніч музикант провів з прихильницею, яка випадково натрапила на свого кумира в коридорі клубу. Коли Кріс запропонував продовжити знайомство в готелі, дівчина мало свідомість від щастя не втратила. Ну а зранку хлопець просто пішов, поки дівчина солодко спала.

Зустрівшись в ресторані з Січем хлопці поснідали і поїхали на дачу.

- Помирився з Ксюхою? - зацікавлено глянув на друга Січ. Хлопець сидів на передньому пасажирському сидінні і попивав пиво.

- Я думаю, що настав час з нею розпрощатися. - хмуро відповів Кріс не зводячи погляду з шосе. - Ого, круто! - заржав Січ. - Вона дзвонила вчора до мене, тебе шукала.

- Блять! - скривився музикант. – І що ти їй сказав?

- Ну.. - зробив маленьку інтригу Січ. -  Сказав що після концерту ти поїхав додому відсипатися, ну і вимкнув телефон. Я молодець, правда?

Кріс лише хмикнув і прикурив сигарету. Схоже з Ксюхою дійсно потрібно було щось вирішувати. Реально дістав її постійний контроль і істерики.

Заїхавши за високі ворота Кріс зупинив свою машину біля інших автомобілів і разом з Січем вийшов на вулицю. Свято йшло повним ходом і біля будинку було досить весело і шумно.

- О, пацани вже тут! - Січ кивнув в бік сірого Range Rover Sport на якому їздив бас - гітарист Зак.

Хлопці одразу ж попрямували в бік будинку оминаючи п*яних гостей. Кріс вдягнув на очі окуляри щоб ніхто його не впізнав. Та молодь взагалі мало звертала увагу на нових гостей. А ще точно ніхто з них не міг подумати, що сьогодні тут будуть такі відомі музиканти.

Коли хлопці зайшли в будинок то одразу ж попрямували на шум з вітальні. Окрім інших учасників гурту на м*яких диванах було ще кілька дівчат, які зачаровано поглядали на своїх кумирів. Хлопці веселилися і випивали, та Кріс не розділяв загальну атмосферу свята. Він сам не розумів,  що з ним було не так. Хотілося просто сісти в машину і погнати порожньою трасою на шаленій швидкості, щоб думки встали на місце.

Кріс вирішив сходити на кухню і знайти там щось безалкогольне. Уже в дверях він зіштовхнувся з блондинкою, та в її бік навіть не глянув. Та й сама дівчина буркнула собі під ніс щось не надто пристойне і залетіла в вітальню.

Коли Кріс зайшов на кухню, то побачив біля холодильника струнку брюнетку. Дівчина пила воду з пляшки і в бік музиканта навіть не дивилася. А сам Кріс ледь не закашлявся від розуміння, хто саме стояв перед ним. Та це ж та сама дівка, що вчора поцілувала, а потім з*їздила по самому дорогому.

Хлопець лише посміхнувся і повільно, насолоджуючись ефектом несподіванки, попрямував до своєї жертви.

ЗЛАТА

- Я буду кричати! - налякано і розгублено вигукнула, а тоді ще й руки перед собою виставила щоб хоч якось захиститися.

Та хлопець не поспішав підходити. Він обперся на стіл, руки в кишенях джинсів, а на обличчі високо мірна посмішка.

- Спробуй! - хмикнув він, а я зрозуміла що треба тікати.

- Ти мене переслідуєш?- розсердилася і зробила крок назад. Ну не вірилось мені, що ми зустрілися два рази за два дні чисто випадково.

- Можу запитиати тебе теж саме. - прискіпливо глянув на мене хлопець.

- Здався ти мені! - фиркнула і  перевела погляд на двері за спиною хлопця.

Це був мій єдиний шлях щоб вибратися звідси, але як пройти повз брюнета, я не уявляла.

- Хочеш втекти? - посміхнувся хлопець і зробив крок в мою сторону.

- Гей! Тримай дистанцію! - закричала і схопила для захисту перше, що попалося під руку -  скалку! І що ця річ робила на столі?

- Мені здається, що ти отримуєш задоволення коли калічиш людей! - хлопець з опаскою глянув на мою зброю і підходити не спішив.

- Не людей, а тебе! - крикнула і мало не заверещала від радості коли на кухню влетіла зла Ірка, а за нею брюнет з повним хаосом на голові.

- Злата, що ти.. - почала Ірка, але запнулася, якось дивно поглядаючи на мого незнайомця. Ну а я не чекаючи продовження рвонула до дверей.

Схоже ніхто від мене такого не чекав і лише в дверях я почула розлючений рев « капюшона ».

- Зупини її!

Кучерявий глянув на мене досить розгублено, але друга послухав. Схопивши мене за руку хлопець вино повів плечима. Та я здаватися не збиралася! Заїхавши йому тією самою скалкою  в живіт я одразу ж відчула, що хватка ослабла і скористалася цим, вирвала свою бідну кінцівку з захвату хлопця. Ну а далі вибігла в коридор, а звідти на вулицю.

Та опинившись на задньому дворі я розгубилася. Біля величезного басейну веселилися люди, та в воду ніхто не залазив, тому що було досить холодно. Зовсім поряд стояло троє хлопців, які про щось говорили і сміялися. Та коли побачили мене з скалкою в руках одразу притихли. Навіть не знаю яких вигляд у мене був в той момент, але один з хлопців вирішив мені допомогти.

- Проблеми? - запитав зеленоокий блондин і кивнув на скалку в моїх руках.

- Як звідси вибратись? - захекано закричала.

Хлопець вказав рукою потрібний напрямок і я навіть змогла щасливо посміхнутися. Та як тільки розвернулася щоб тікати, зрозуміла, що радіти ще зарано.

В кількох метрах від мене стояв злий « капюшон », а позаду нього розгублена Ірка і веселий кучерявий.