Глава 3

- Ну ти уявляєш?  - прокричала мені в вухо зла як чортиця Ірка, коли ми їхали в таксі додому. - Я цілу годину стовбичила під тією довбаною гримеркою, а мого Кріса там навіть не було!

Подругу я знайшла біля гардеробу коли втікала від придурка в капюшоні. Ірка справді цілу годину тинялася коридором біля гримерки гурту, але нікого зі своїх кумирів так і не побачила. А потім краєм вуха почула, що Кріса - вокаліста гурту, бачили в залі клубу вже після концерту.

І тепер подруга проклинала усе на світі та зривала свою злість на водієві. То він плівся як черепаха, то гнав як дебіл.

Коли ми вийшли з машини біля під’їзду, мені здалося,  що водій перехрестився і різко вдарив на газ. Машина зі свистом зірвалася з місця і зникла за поворотом.

- А ти чого така тиха? - підозріло глянула на мене подруга коли ми піднімалися ліфтом на мій сьомий поверх.

- Не повіриш! - хмикнула і поки відкривала ключами квартиру, а тоді ще й переодягнутися встигли, я розповіла Ірі про свої пригоди.

- Ой, не можу! - тримаючись за живіт подруга реготала як божевільна. - Злата, я навіть не знала що ти любителька робити чоловікам боляче!

- А мені зовсім не смішно! - ображено заявила. - Може він маніяк і тепер захоче мені помститися.

- Не сміши мене. - махнула рукою Ірка. – Імовірність того що ви з ним знову зустрінетесь дорівнює нулю.

- Мені б твою впевненість. - буркнула і завалилася спати.

Усю ніч мені снилися кошмари. Придурок в капюшоні гонився за мною по клубі, а я тікала і голосно просила про допомогу.

Зранку я прокинулася невиспана і зла. В ванній шуміла вода, отже Ірка уже зайняла душ. Мені нічого не залишалося як йти на кухню і робити каву. Радувало хоча б те, що сьогодні субота і попереду цілих два дні вихідних.

Попиваючи каву, я складала плани на сьогодні. Та коли на кухні з’явилася Ірка в повній бойовій готовності - нафарбована і причесана, я зрозуміла,  що погані в мене справи.

- Златочка! - очі подруги засіяли як святкові вогники ( поганий знак ). - Ми з тобою їдемо за місто!

- І що ти знову надумала? - підозріло запитала я.

- У мене з’явилася інформація де сьогодні буде тусуватися Кріс і його хлопці. Це за містом. На дачі друга мого друга! - мало не стрибала від радості Ірка.

- Супер! - буркнула, зовсім не розділяючи її радості. - Я пас!

Подруга перестала тішитися як ідіотка і вперла руки в боки. Ну ось, зараз почнеться!

- Я правильно розумію? - серйозно глянула на мене Іра. - Ти відмовляєшся мені допомогти і хочеш щоб я сама поперлася хто знає куди до зовсім незнайомих людей?

Чудово! Тепер я ще й винною вийшла! Зрозумівши, що подруга не відчепиться я відправилася в кімнату збиратися. Їхати не хотілося абсолютно! Я ще від вчорашнього ідіота в капюшоні не відійшла, а тут знову туса невідомо з ким.

Через годину я була повністю готова і взувала кеди. Вдягнувши прості джинси і футболку я заслужила хмурий погляд Ірки, яка вирядилася ніби на побачення. Коротенька червона сукня і височезні підбори.

Сівши в машину Ірка назвала селище куди треба було їхати і я швидко вбила адресу в навігатор. Сьогодні на вулиці було досить тепло і сонце приємно зігрівало. Подруга усю дорогу з кимось переписувалася в телефоні. Час від часу вона злилася і говорила слова, від який мої вуха просто в’яли.

До потрібної дачі ми під’їхали вже після обіду. Взявши легку куртку з заднього сидіння я вийшла на вулицю і оглянулася. Біля високих кованих воріт і такого ж паркану стояло декілька дорогих машин, а за самими воротами голосно лунала музика.

- І як ти збираєшся потрапити на територію? - одягаючи куртку запитала в Ірки.

Подруга лише хмикнула і взялася комусь надзвонювати.

- От мудак! Не бере! - шипіла вона в слухавку, а вже за мить широко усміхнулася. - Привітик, Максік! Ага, приїхала. Чекаю! Баран! - закінчивши розмову заключила подруга.

Через хвилину ворота відкрилися і до нас вийшов високий,  худорлявий хлопець із світлим кучерявим волоссям.

- О, Ірусик! А ти все цвітеш! - широко усміхнувся і обняв дівчину.

- Ага, ти теж нічого! - буркнула не сильно задоволена від такої уваги подруга і вибралася з обіймів хлопця. - То вони тут?

- В повному складі! - гордо заявив Макс. - Я дружу з Січем, їхнім барабанщиком.

- Круто! - буркнула Ірка і сама потягла хлопця за руку на територію будинку. Схоже подруга не могла залишатися на місці коли зовсім поряд була її кохана група.

Я повільно плелася за цими двома і зацікавлено оглядалася навколо. На території котеджу яблуку ніде було впасти. Молоді люди весело відривалися і танцювати просто на вулиці. На нашу маленьку делегацію ніхто не звертав уваги.

- Пацани відриваються в будинку. - намагався перекричати музику Макс. - Там не так шумно.

Ми зайшли в красивий двохповерховий котедж і коли двері за нашими спинами зачинилися музика лунала ледь чутно. А от зі сторони однієї з кімнат чулися голоси і сміх.

- Ну що, готова знайомитись? - весело глянув на Ірку Макс.

Подруга мало не стрибала від радості і першою помчала на шум голосів.

- Ти з нами? - вперше заговорив зі мною цей Макс і зацікавлено оглянув.

- Ні, я краще десь тут почекаю. - видавила з себе усмішку і одразу з оглянулася в пошуках місця,  де можна дочекатися Ірку.

- Отам за поворотом кухня,  - хлопець махнув рукою кудись мені за спину, - можливо знайдеш там щось попити.

- Супер! - я вперше щиро усміхнулася і швидко попрямувала на пошуки потрібної кімнати.

На кухні нікого не було і це мене сильно втішило. В холодильнику я побачила величезне різноманіття випивки, але свій вибір я зупинила на пляшці мінералки. Витягла її і одразу ж почала пити. Як же в цей момент мені захотілося додому, в тепле ліжечко.. Та нажаль таке щастя чекало мене ще не скоро.