Глава 1

- От придурок! Та я його по стіні розмажу! Та він ім’я своє ідіотське забуде! Ух! Яка ж я зла! - кричала на весь коридор нашого рідного універу моя найкраща і місцями трохи божевільна подруга Ірка.

Запитаєте, що ж стало причиною її гніву? Все до банального просто... Вчора ввечері я зібралася в гості до свого коханого хлопця і як це інколи буває, застала його в ліжку з іншою. Усі сльози я виплакала ще вчора, все - таки пів року на цього козла потратила. Ну а сьогодні спокійно спостерігала за тим, як моя подруга кипить від злості.

До речі, Ірка у мене дуже хороша. Висока блондинка з зеленими очима. Досить красива, але інколи занадто прямолінійна. Її вибуховий характер в універі знали усі, тому намагалися обходити цю скажену білявку стороною.

- А я говорила, що цей ідіот Марк тобі не пара! - продовжила гнути своє Іра. Я не ображалася на прямоту подруги. Чудово знала, що робить вона це, тому що дійсно за мене хвилюється.

Ми з Іркою студентки третього курсу факультету економічних відносин. Наші батьки бізнесмени, тому нам обом довелося поринути в цей абсолютно не цікавий для молодих дівчат, світ економіки і чисел.

З Марком я познайомилася пів року тому. Наші матері дружили і вирішили і дітей своїх поєднати. Коли він з батьками вперше прийшов до нас на вечерю, я просто пропала. Високий і досить красивий блондин із модною стрижкою і білосніжною посмішкою. Він був на два роки старший і навчався в тому ж універі. Тільки от факультет Марк обрав по душі - юридичний.

Коли ми почали зустрічатися, усі дівчата відкрито мені заздрили. Марк завжди притягував до себе жіночі погляди, а я лише раділа, що у мене такий крутий хлопець.

Тільки Ірка була проти наших стосунків і вважала Марка безхребетним матусиним синком. Та неприйняття подруги не завадило нам з Марком бути разом майже пів року. Хоча, зараз мені здається,  що у ці стосунки вірила лише я, а хлопець був поряд лише тому, що це було йому вигідно.

- Ірусь, давай забудемо про нього. - з надією глянула на подругу.

- Ти здуріла?! - закричала так голосно, що студенти які якраз проходили поряд, налякано відсахнулися. Ірка Наумова в гніві - це реально жесть! - Ага! Та ти все ще любиш його і готова пробачити!

- Та ні, не готова. - тихо відповіла. Хоча Марк і не просив пробачення. Побачивши мене в дверях кімнати, хлопець абсолютно спокійно скинув з себе незнайому мені блондинку, прикрився простирадлом і вийшов зі мною в коридор. Ніби і не було цього любовного рандеву ще хвилину тому.

- Думаю, ти зрозуміла, що це означає. - дивлячись кудись в стіну над моєю головою без емоційно заявив Марк.

- Це все що ти хочеш мені сказати? - сердито запитала,  дивлячись йому в очі. Сльози так і просилися политися водопадом з очей, але я змусила себе триматися до останнього. Цей покидьок того не вартий!

- А що ти хочеш почути? - крикнув Марк і глянув на мене злим і холодним поглядом. - Я не люблю тебе! І .. жодного дня не любив!

- Чому ж тоді так довго терпів? - я опустила очі вниз і стисла кулаки.

- Сам не знаю. - нервово хмикнув хлопець.  - Мабудь шкода тебе було.

- Краще себе пошкодуй. - хотілося голосно крикнути ці слова йому в лице, але вийшло тихо і невпевнено. Ну а далі я просто відвернулася і мовчки вийшла з квартири тепер уже колишнього хлопця.

Весь вечір я гірко проплакала жаліючи себе і вперто ігноруючи дзвінки від Ірки. Ну а сьогодні все ж таки розповіла їй усе.

- Ну, це радує. - хмикнула Ірка і повела мене в аудиторію, де уже зібралися усі наші одногрупники.

Ірка кинула свою сумку на парту, а сама вмостилася на лавку. Ну а я так і залишилася стояти поряд.

- Знаю подруго, що тобі паршиво. -  філософськи замітила дівчина. - Та не буду приховувати - я рада, що цей чмошник нарешті від тебе відстав.

Як я вже говорила, Ірка просто ненавидить Марка. Та в принципі для неї майже всі особи чоловічої стати ідіоти і мудаки.

- Я рада, що ти рада. - хмикнула і сіла поряд з подругою, тому що в аудиторію зайшов викладач.

Впродовж усієї пари Ірка хмуро поглядала в мою сторону. Мабуть боялася, що у мене почнеться істерика від зради коханого і я потону у власних сльозах. Та за обідом в їдальні подруга приголомшила мене черговою неймовірною ідеєю.

- Сьогодні ми з тобою ідемо в клуб! - заявила вона коли ми стояли в черзі за обідом.

- Ага, розбіглася. - весело хмикнула, але подруга мене повністю проігнорувала.

- У мене якраз є два запрошення в клуб «Глобус» на концерт моїх любимчиків! - Ірка мало не підстрибувала від радості, а я скривилася.

« heart in flight » - найкрутіший гурт у всьому світі! Саме так завжди любила говорити подруга - запекла фанатка цього самого гурту. Уже більше року вона бігає на усі концерти цього рок - гурту і мріє, що в неї закохається фронтмен колективу. Наскільки мені відомо зі слів Іри в склад цього гурту входять п’ятеро неймовірно гарячих хлопців. Тому у неї є багато шансів стати дівчиною когось із них. Хоча було б круто закохати в себе самого головного.

-Тобі потрібно розвіятись і відірватись сьогодні. - поїдаючи булку і запиваючи її компотом заявила Ірка. - Можеш навіть з кимось переспати, ну, щоб не так образливо було.

Хлопець що якраз проходив повз наш столик, мало не перекинув собі на джинси піднос, коли перечепився на рівному місці почувши слова подруги.

- Ну хоча б напитися ти можеш? - глянувши на мою кислу фізіономію розізлилася Ірка. - Випусти нарешті свою темну Злату і покажи усім, а в першу чергу Маркові, що тобі по..уй на все!

- А зараз я не схожа на ту якій усе по..? - слова подруги трохи мене образили, але вона ніколи не звертає на таке уваги.

- Зараз ти схожа на маленьке бездомне кошеня, яке хочеться забрати додому і приголубити. - випалила подруга. - Напевне такою ти і сподобалася примурку - недоумку Марку. Та з часом такою ти йому набридла.