Глава 28

Подібна пастка дозволяє тримати чоловіка на відстані й не відпускати. Я зовсім цього не хочу. Аполлон сам зараз добровільно вибрав її для себе. А що я можу зробити з тим його вибором, якщо цей карколомний харизматичний дахозносний чоловік вважає, що інший варіант  – не бачитись  –  буде для нього ще гіршим.

Попри наш такий взаємний душевний неспокій, біль і непросту розмову, ми таки встигаємо ще поніжитись на біло-золотавому піску цього чарівного острова й насолодитись  шампанським. Сидимо один навпроти одного на лежаку, який Алан так завбачливо розстелив на піску. Аполлон дістає два келихи, вручає мені, бере  до рук пляшку, вправно  відкриває. Спостерігаю за його рухами. 

Рука Алана звично й розважливо розливає по склянках ігристе шампанське. Грайливе вино іскриться в келихах. Променисте сліпуче сонячне дзеркало відбивається на поверхні води, нагадуючи про швидкий прихід ночі. Над морем нависають білі кудлаті  хмари, злегка затьмарені сутінками. Та все ж вечірнє сонце ще купається, торкаючись яскравими променями  поверхні морської бірюзово-сірої води.  

Ми ще деякий час ось так сидимо один навпроти одного, смакуємо шампанське, гостимося чудовими фруктами й екзотичними в тому числі, куштуємо і мій шоколад. Це так смачно пригощатися з рук людини, яка такими закоханими очима дивиться на тебе. Я це знала, але з Аланом це відбувається якось по-іншому ніж з Олексієм.

Випиваємо все шампанське, спустошивши пляшку, й Алан бере мене за руку та веде до печер з твердим наміром показати мені ті загадкові творіння природи. Дорогою туди вітер вперто куйовдить Алану волосся, вибиває поодинокі пасма з мого хаотично зібраного пучка, а сонце цілує моє тіло, лагідно обіймаючи теплими променями.

Літеплий вітер звично лоскоче моє тіло та бешкетно розвіває широку спідницю мого літнього легкого м’ятного сарафана, розхристує на грудях Алана білу лляну сорочку, оголюючи моєму взору його красиві накачані засмаглі груди.  Печери справді вражають! І що тільки-но може вичудити природа.

Ми ще довго гуляємо вздовж узбережжя продавлюючи ступнями гарячий золотавий пісок. Відбитки наших ніг ще надовго залишаться на ньому, аж поки місцевий лінивий вітер не притрусить їх густим піщаним шаром, грайливо замітаючи пляжем збурхані золотаві піщинки. Лагідні розпарені хвилі ніжними дотиками лоскочуть п’яти, огортаючи ноги у білу пухнасту піну.

Золотаво-білий, м’який пісок, пологий вхід у море… Так і манить до води. Ми вирішуємо скупатися, а потім дуркуємо, плюскаючись, як малі діти, руйнуємо піщані бархани з піску, вискладані у звивисті хвильки морем, зустрічаємо вечірню заграву. Жевріючий окраєць сонця загубився ген на обрії.  

Ми ще деякий час вдивляємося в лінію горизонту, намагаючись хоч трішки заглянути за небокрай, що манить до себе наші погляди особливою чарівністю, інтригуючи своєю незнаною й незвіданою таємничою суттю, істиною, яку приховує від цікавих очей. Сонячний окраєць помітно меншає, аж поки й зовсім не зникає у морській безодні.

Сонце сідає, а вечірня заграва ще відсвічує яскравим світлом, закликаючи сутінки вкрити землю густим напівмороком, слідом за яким має прийти ніч. Після сутінків і мінливих переливистих барв  на небокраї – настає ніч. З жалем видихаємо: нам пора, а так не хочеться покидати це чарівне місце. Нам з Аланом було тут так добре гуляти, і ми розуміємо, що така нагода може вже не випасти у житті, або не скоро. 

У нас залишається зовсім мало часу до кінця моєї відпустки на подібного роду невинне усамітнення навіть без поцілунків, лиш веселе безневинне дуркування, дотики пальців і радісний сміх стали вершиною дозволеного щастя в наших стосунках на сьогодні. Небо висівається рясними яскравими зорями, а катер мчить нас назад…

Маленькі взаємні приємності та компроміси на сьогодні скінчилися. Ми стоїмо в холі готелю навпроти мого номера: я та Алан. Погляди очі в очі в яких надто чітко та яскраво відбивається ніжність і глибокий сум розставання, серце щемить. У мене вже очі на мокрому місці, Аполлон теж ледве тримається, в якийсь момент не витримує і притуляється до моєї щоки губами, порушивши заборони, і від того стає гаряче, неймовірно гаряче… нам обом…