Ти дарував мені крила — без слів,
Піднімав із руїн, коли падала.
У бурі моїх розгублених снів
Твоя тінь була тиха й віддана.
Я ще пам’ятаю тепло долонь,
Хоч давно вже не бачу обличчя.
Ти — мій янгол, мій сонячний бронь,
Моя зірка, що світить і кличе.
І коли мені важко дихать,
Я шепочу тобі, як молитву.
Ти в мені — і я мушу жити,
Бо любов твоя — моя битва.
Відредаговано: 07.05.2025