Розділ 6. Після зради

Марину Коваль знайшла Олеся.

— Вона допомагала моїй студії, коли замовник вирішив, що оплата логотипа автоматично дає йому право на всі мої ескізи до кінця життя, — пояснила подруга. — Не обіцяє чудес і бере гроші за кожну годину. Це дві хороші ознаки.

На сайті Марини було написано, що вона працює з авторським і трудовим правом. Найближчий вільний час — за дев’ять днів. Я надіслала короткий опис справи й запитала, чи може вона провести термінову консультацію. За годину отримала відповідь: увечері скасувалася зустріч, можна приїхати о сьомій.

До її офісу я принесла трудовий договір, додаткові угоди, перші сценарії, протокол «Пульсу» й новий контракт, який не підписала. Особисту зраду в листі не згадувала. Вона впливала на моє рішення піти, але не змінювала зміст документів.

Марина Коваль зустріла мене в невеликому кабінеті над нотаріальною конторою. На столі стояли два монітори, сканер і рівні стоси папок із кольоровими наліпками. Вона мала коротке темне волосся й говорила без вступних запитань про настрій.

— Я переглянула те, що ви надіслали, — сказала вона. — Спочатку погане. Ви працюєте офіційно, більшість сценаріїв створювали в межах посадових обов’язків, зарплату отримували. Майнові права на використання цих текстів значною мірою контролює компанія. Забрати архів і заборонити студії випускати старі програми ви не зможете.

— Я й не хочу знищувати проєкт.

— Добре. Але люди часто кажуть це на першій консультації, а через тиждень просять заблокувати канал. Я одразу окреслюю межі.

Вона розгорнула мій трудовий договір.

— Тепер не таке погане. Право називатися авторкою не зникає лише тому, що майнові права передано роботодавцеві. Проблема — довести, що саме написали ви, якщо всередині студії немає нормального обліку.

— Є властивості файлів, пошта й чернетки.

— Це початок. Потрібні оригінали, резервні копії, листування з правками, календарі, свідчення людей, які отримували від вас тексти. Нічого не копіюйте потай із папок, до яких не маєте службового доступу. Не пересилайте базу гостей, фінанси або персональні дані. Захищати авторство й виносити комерційну інформацію — різні дії.

Я записувала кожен пункт.

— А назва й концепція? Я придумала їх до створення компанії.

— Назву зараз використовує компанія?

— Так. І, здається, реєструвала торговельну марку. Цим займався Артем.

— Тоді право користуватися назвою може бути в компанії, навіть якщо слово запропонували ви. Ідея інтерв’ю-проєкту сама по собі теж не стане вашою винятковою власністю. Захищаються конкретні тексти, структура, графічні матеріали, записи, договори. Не абстрактна думка «розмовляти з людьми відверто».

— Тобто я можу залишитися без проєкту, який створила.

— Ви можете залишитися без компанії та назви. Це не те саме, що без професійної історії. Моє завдання — домогтися правдивих титрів, переліку робіт, дозволу на портфоліо й нормального виходу. Якщо хочете частку бізнесу, потрібна інша підстава: вкладені кошти, домовленість про спільну діяльність, корпоративні документи. Усної фрази матері «це наша сімейна справа» буде недостатньо.

— Компанія з’явилася через рік після першого випуску. До цього я працювала без зарплати.

— Купували техніку? Платили за оренду, рекламу, послуги інших людей?

— Кілька разів оплачувала монтаж і таксі для гостей. Але більшість витрат була з маминої картки.

— Перекази збереглися?

— Можливо. Треба перевірити.

— Перевірте, але не будуйте на цьому головну вимогу. Кілька оплат не перетворюють вас автоматично на співвласницю. Важливіше встановити, які матеріали виникли до трудового договору й чи передавали ви на них права компанії.

— Я нічого окремо не підписувала.

— Тоді старі матеріали розглянемо уважніше. Але будьте готові, що студія скаже: ви дозволили використовувати їх роками й отримували вигоду від розвитку проєкту. Судова суперечка може тривати довше, ніж вам потрібно для нового старту.

— Ви радите не судитися?

— Я раджу спочатку визначити, який результат вам потрібен. Частка компанії? Гроші за минулі роки? Ім’я в титрах? Можливість показувати роботу новим замовникам? Вихід без заборони працювати в подібному жанрі? Це різні вимоги з різною ціною.

Я відкрила чисту сторінку блокнота й записала чотири слова: «ім’я, портфоліо, свобода, оплата».

— Частки я не хочу, — сказала я. — Не хочу ще п’ять років ухвалювати рішення разом із ними. За стару роботу мені платили, хоча не завжди справедливо. Мені потрібні правильні титри, право довести, що я це створювала, і можливість піти без заборони працювати далі.

— Це вже схоже на переговорну позицію. Додайте оплату перехідної роботи й точну дату виходу. І не відмовляйтеся від грошей лише для того, щоб довести, що справа не в них.

Я записала й це. У родині ми майже ніколи не говорили про оплату прямо. Мама могла подарувати мені дорогу сукню після вдалого сезону, але ображалася, якщо я просила доплату за позаплановий сценарій. Артем запровадив зарплати й кошториси, проте частину моєї роботи все одно називав сімейною допомогою.

Марина не мала потреби підтримувати цю плутанину.

Я перестала писати.

— Звідки ви знаєте, що це сказала мати?

Марина поглянула на першу сторінку договору.

— Засновниця має те саме прізвище, що й ви. Я зробила припущення. Помилилася?

— Ні.

— Тоді мені треба знати, чи родинний конфлікт може вплинути на переговори. Не подробиці, лише ризики. Вас можуть звільнити? Обмежити доступ? Звинуватити в розголошенні?

Я поклала ручку.

— Моя мати й другий співвласник студії порушили мої особисті межі. Я більше не довіряю їм і планую піти. Вони хочуть, щоб я залишилася до завершення угоди.

Марина не змінила виразу обличчя.

— Другий співвласник — ваш партнер?

— Уже колишній.

— Зрозуміло. Тоді все спілкування про роботу письмово. Не погрожуйте розповісти про особисте, щоб отримати кращі умови. Навіть у приватному листуванні. Не підписуйте документи після усної обіцянки виправити їх згодом. І не звільняйтеся одним повідомленням, доки ми не перевіримо порядок припинення договору.