Вірш перший

ХТО Я?

Я пастух, кажу отарі!

Ви не скот щоб вас водити, і не скот щоб вас кормити!

Ви не свині щоб руками прибрати всім за вами!!!

Ви не вбивці щоб стріляти, і не судді щоб вбивати!

Ви не майстри щоб навчати, і не коні щоб скакати!

"Вище голови не пригнеш" - Це бехня! Ти завжди встигнеш!!!

Краще жити ніж померти? Маски ваші треба стерти!

Бо на дворі вітер вільний, і для нас він завжди сильний!

Все природа нам дарує, ваші ж дії світ руйнують!!!

Вам дарована можливість обирати ким ви будете.

Бо якщо все залишиться як є, сама природа вас всіх вб'є!!!

Всі хвороби що лякають вас повільно убивають...

Кашель в когось, може біль в голові, на рану сіль!!!

Ці таблетки що в аптеках, ці прикраси що на стегнах..

Ця брехня собі і іншим. Помилявся, люди грішні...

Сам себе я порятую! Світ!! Тебе я всюди чую!!!

Всюди бачу!!! Всюди знаю!!! 

Нехай світ відпочиває!!

Себе в жертву? Да хрін вам!!

За брехню мене побили, за крадіжки я картався.

Поламався і зібрався!

Навіть досі я не вірю що святий, хочь хтось повірив.

Та не я. Чому? Незнаю...

Що рятує те й вбиває.

Я б хотів усе спочатку, щоб було завжди в порядку.

Кажуть вбий зайвих людей, кажуть вибери дітей!

Як же діти та й без вас? Може нахрін тих прикрас???

Може вже достатньо вбили і природу розорили?

Якщо вам не вистачає, хай природа порішіє.

Сама зробить оптимально. Вона діє радикально!

І не бачить де свої, і не знає де чужі!

Вона знає як зробити, щоб себе та й відновити.

Бачив я як небо впало, бачив зірка танцювала!

Знаю звірі люблять нас, ось таких, без зайвих фраз.

Думали що приручили? Ні, вони нас полюбили!

А ви повідок оділи, І при них дітей вбивали...

В цьому є ваша провина. Бо дитина, є дитина!

Щоб баланс вам відновити, треба дерево садити!

Треба чистити водойми, треба розрядить обойми!

Всюди сміття прибрати, винайти як обробляти!

Або ж перестати пластик розкидати наче пастки для звірят.

Ставте пріорітети в ряд! Замість "в стовпчик"!

І врятує світ вас грішних!

Далі буде! Далі більше!!!