Розділ 9

Так минуло декілька днів. Вдень господар мотоцикла займався тим, що лагодив свого залізного коня, у перервах ми ходили на озеро (я все так само не наважувалася поплавати, як хлопець мене не вмовляв), а вечорами біля будинку Ноа і тітоньки Джейн збиралася молодь, щоб поспілкуватися і порухатися ритмічно. Злі й заздрісні погляди дівчат стали трохи скромнішими. Ні, погані почуття з них не зникли, просто демонструватися стали не так відверто.

Єдине, що кидалося у вічі – вже кілька днів як був білявки, яка так недобро дивилася на мене вперше, коли я побачила ці танці.

Решта інших дівчат приходила сюди щовечора.

Іноді мені починало здаватися, що я вже стала якоюсь невід'ємною частиною цієї спільноти. Ноа навіть дозволяв своїм друзям трохи поспілкуватися зі мною, правда, ревно стежив за дотриманням певної дистанції і завжди опинявся поряд, варто було тільки комусь із хлопців дозволити собі невелику вільність і підійти до мене трохи ближче, ніж було потрібно.

Не можу сказати, що мене засмучувало таке ставлення онука тітоньки Джейн. Я насолоджувалася кожною розмовою з Ноа, кожним його дотиком, кожним танком.

Здається, я не помітила, як починала закохуватися.

***

Якось увечері після закінчення цієї дискотеки, ми з хлопцем, як завжди, сиділи в облюбованій нами альтанці та спілкувалися. Всі інші вже давно розійшлися, залишивши тільки нас двох, що висвітлювалися білим молоком місячного світла.

Раптом Ноа, що сидів поруч зі мною на лавці, обійняв мене, трохи притяг до себе і ніжно поцілував.

Моє серце відразу ж забилося зі швидкістю світла. Це була настільки несподівано, але так приємно!

Не пам'ятаю, хто з нас відсторонився першим, але ми вдали, ніби нічого і не сталося.

А як тільки настав час мені вирушати додому (мені - у кімнату Ноа, сам хлопець весь цей час ночував у друзів), як він знову поцілував мене на порозі свого будинку.

Мої руки зажили самостійним життям і обвили шию Ноа, не бажаючи його відпускати.

Так не хотілося прощатись, але довелося. Час наближався до світанку – на сон залишалося зовсім небагато часу. А потім ми з Ноа незабаром побачимось знову.

***

Я піднялася сходами на другий поверх, тихо скрипнула дверима і, намагаючись не розбудити тітоньку Джейн, яка вже давно спала, навшпиньки прокралася в кімнату Ноа.

Тільки-но я зібралася лягати в ліжко, як у скло вікна легенько вдарився маленький камінчик.

Я вирішила, що це хлопець захотів ще раз побачитися перед сном, і підбігла до підвіконня.

Внизу я побачила маленьке пухнасте кошеня. Воно жалібно відкривало свій рот, мабуть, будучи дуже голодним.

Я зітхнула, знову накинула сукню, взулась і вискочила надвір.

Дивно, але мені здавалося, що кошеня раніше сиділо ближче до будинку. Та тоді я не замислювалася про це. Підбігла до маленького пухнастика з наміром підхопити його на руки, але він ухилився. Відбіг на декілька метрів і знову зупинився, призовно нявкаючи.

Я знову підійшла до нього, але він знову відійшов. Здається, він мене кудись кликав за собою.

Перебігаючи за чорним малюком, я не помітила, як дісталася аж до лісу.