Розділ 6

Її чарівний аромат наповнював його ніздрі, проникав у серце, вивертав душу.

Ноа прикрив очі, щоб приховати своє збентеження, змішане з тривогою, але навіть це не допомогло йому абстрагуватися від дівчини. Здавалося, вона замінила йому весь навколишній світ і навіть зграю.

Як тільки він підійшов до майданчика, на якому його друзі часто влаштовували танці, він відчув чужий запах. Її запах.

І не лише він один. Усі хлопці його зграї пускали на неї слини. Адже пахла вона й справді чарівно. Легкий запах ванілі та зовсім крапельку – шоколаду.

А ще дівчинка була сліпуче вродлива, але все це він встиг помітити і раніше.

Ноа нахилився до її волосся і трохи втягнув повітря в себе. В голову тут же вдарив спогад.

Він би ніколи в житті не пробачив собі, якби… Добре, що він випадково опинився поруч.

***

Коли він побачив, як старенька машина летить у прірву, він, ні секунди не роздумуючи, скинув одяг і ластівкою стрибнув за нею, принагідно перетворюючись на вовка.

Холодна вода бадьорила і дарувала відчуття радості, як, власне, завжди. Але сьогодні він пірнув у улюблене озеро зовсім не для того, щоб освіжитись.

Він хотів врятувати людей, які прямували дорогою і, схоже, виявилися дуже необережними.

Ноа підпірнув з боку місця водія і зубами вчепився в ручку. Від його натиску дверцята піддалися. Та й спробувала б не піддатися – він буквально зірвав їх з петель.

Усередині виявилася лише одна людина – дівчина дивовижної краси. Вона вже була непритомна - скло в машині виявилося відкритим, і салон повністю наповнився водою.

На жаль, дівчина була пристебнута ременем безпеки, що змусило його витратити зайві секунди.

За кілька хвилин він витяг на поверхню непритомне тіло і поплив до берега. Там він, підчепивши зубами сукню, витягнув дівчину на теплий камінь, що обрамляв гірську сльозу. Носом перевернув її на бік, щоб вилилася вода, і не втримався, злегка лизнув своїм шорстким язиком.

Якби дівчина не ворухнулася, він би точно перетворився на людину назад, щоб зробити їй штучне дихання, але, на щастя, вона ворухнула своїми тонкими пальчиками тендітної руки.

У два стрибки Ноа опинився за кущами. Він абсолютно точно не хотів налякати дівчину.

Тільки тут, спостерігаючи за нею, він повністю відпустив свій нюх. Її чудовий запах увірвався в його тваринний ніс, зводячи з розуму. Неймовірним зусиллям волі він змусив себе залишитись на місці, а не опинитися біля неї знову. Його тягло до неї наче магнітом.

Примружившись, він насторожено стежив за кожним її рухом. А коли вона вирушила до озера, ледве не вистрибнулв з кущів, щоб її втримати. Він спочатку подумав, що вона збирається туди зовсім не для того, щоб вмитися.

Через деякий час дівчина привела себе до ладу та вирушила до лісу. Ноа, як прив'язаний, йшов її слідом, намагаючись не збожеволіти від її тонкого ніжного аромату.

Коли дівчина дійшла до їхнього селища і пірнула в прохолоду магазину, хлопець насильно змусив себе обернутися в людину, одягнувшись у заховані біля коріння дерев запасні речі, які в нього завжди лежали в тому самому місці про всяк випадок, і вирушив до друзів, які на нього чекали.  Він і так надто спізнився.

Незважаючи на те, що бабуся вже чекала його на обід, він, як міг, відтягував час, сподіваючись, що загадкова дівчина вже встигла забратися з їхнього будинку. Сподіваючись і потай не вірячи.

Про те, що вона була в них вдома (вдома, куди бабуся і знайомих не пускала!), Ноа зрозумів відразу, як тільки відкрив вхідні двері. Вкинувши в себе приготовану їжу, хлопець стрімголов кинувся з дому.

Він летів лісом швидше за вітер, маючи намір якнайшвидше дістатися до Белінди. Бель часто відволікала його думки, змушуючи думати тільки про себе. Але цього разу незнайома дівчина виявилася сильнішою за його біляву подругу і повністю замінила весь його світ.

Бель, прочитавши думки Ноа (а для цієї відьми свідомість хлопця завжди була відкритою), затремтіла від прикрості та образи, вона вмить ніби сказилася. Але вже через пару секунд подруга взяла себе в руки і слізно попросила Ноа повернутися на танці, що будуть проходити сьогодні.

Ноа намагався зосередитися на Белінді, але тільки-но побачив незнайомку, що виходила з його будинку, він просто не міг утриматися від того, щоб не запросити її на танець. Обійняв, щоб більше ніколи не відпускати.

А тепер вона попросила його допомогти їй поїхати...