Маєток Панових. Четвер. 20:00
Повітря навколо було наелектризоване суцільною радістю, веселими розмовами та приємною музикою. Коли Діана ступила крок на територію саду, що знаходився прямо за будинком, вона опинилася під безліччю сяючих ліхтариків, де змішувався аромат живих квітів та дорогих парфумів. Коли такі запахи поєднувалися, вона не могла зрозуміти, що випромінює приємніший аромат. Помітивши серед натовпу сестру, Діана швидким кроком попрямувала до неї.
- Алексі.
Жагуча брюнетка повернулася на голос і на її обличчі розквітла неймовірна сяюча посмішка.
- Нарешті ти прийшла. Вечір щойно розпочався.
- Я знаю, але квапитися не збиралася, - зізналася Діана опускаючи погляд. – Алексі, мені потрібно з тобою серйозно поговорити.
- Зараз? – щире здивування проявилося у високо піднятих бровах сестри. – Не думаю, що саме зараз найкраща нагода Діано.
- А ти не думай, а просто вислухай те, що я тобі скажу. Це стосовно нашої матері.
Алексі скептично зморщила обличчя, після чого зітхнула і піймавши за білий рукав офіціанта, замінила пустий келих шампанського на повний.
- Говори, я уважно слухаю.
Діана набрала в легені побільше свіжого повітря, від чого чорна сукня дівчини сильно натяглася на талії та грудях.
- Мама не давала тобі останнім часом грошей, вірно?
Алексі декілька секунд помовчала, намагаючись збагнути щойно почуте.
- Здається ні, але Говард постійно дає мені гроші.
- Свого жениха ти знайшла собі сама? Тільки чесно Алексі, мені потрібна відвертість, - напружено мовила Діана.
- Мама познайомила нас. А в чому справа? – насупила брови сестра, здається келих вона стиснула набагато міцніше. – Ти знаєш про Говарда те, чого не знаю я?
- Ні, я нічого про нього не знаю. Справа тільки в нашій матері. Вона влаштувала сьогоднішню вечірку тільки заради того щоб знайти собі, а заодно й мені женихів.
Не втримавшись, Алексі зайшлася тихим сміхом.
- Та годі тобі, ти про що?
Наступна Діанина фраза змусила старшу сестру стерти зі свого обличчя веселу усмішку:
- Ти знала, що у нас закінчуються гроші?
- Що? – враз стала серйозною Алексі.
- Тобі не здалося дивним, що ти не отримуєш від неї більше ні копійки? Хоча ні, ти ж отримуєш гроші від Говарда, - хитнула головою Діана. – Мама хоче видати нас заміж, але собі вона також підшукує гідного жениха. Таким чином вона намагається вберегти нашу родину від банкротства.
- Почекай, - Алексі знову засміялася, але на цей раз істерично. – Ти хочеш сказати… Яким чином вона взагалі змогла спустити на вітер таку суму грошей? Наш тато був не те що мільйонером, він був мільярдером. Діано скажи, що ти пожартувала, тому що нам цих грошей вистачить на декілька життів щоб жити й не тужити.
- Це не жарт, а правда.
Алексі так і завмерла з відкритим ротом.
- Ні, - негативно хитнула головою вона. – Не може бути. Схоже мама тебе просто розіграла. Це вона тобі розповіла?
- А хто ж іще, - хмикнула Діана.
Поглянувши на свою матір, котра звабливо посміхалася якомусь багатію, Алексі гидливо зморщила обличчя.
- Тепер зрозуміло навіщо вона знайшла мені Говарда. Мама просто хоче використати його в своїх цілях. Якщо мені буде хороше, то і їй також. Така собі особлива турбота від найкращої матінки. Кожна з нас вийде заміж, і буде жити собі на втіху. Просто неймовірно.
- Алексі, - поглянувши на сестру, Діана взяла ту під руку і міцно стиснула. – З одного боку, мама не бажає нам зла…
- Так, вона просто вчинила, як справжня егоїстка, спустивши всі скарби в унітаз, - хмикнула Алексі. – Тільки-но поглянь на неї, - на обличчі сестри з’явилася крива посмішка, коли вона перевела очі на Ларису. – Посміхається, робить вигляд, що щаслива, а насправді вся ця вечірка лише прямий парад лицемірства нашої матері.
- Принаймні вона шукає способи щоб вирішити нашу проблему, - потиснула плечами Діана, через що піймала на собі шокований погляд сестри.
- Ти виправдовуєш її дії?
- Ні, навпаки, я засуджую її, але ми повинні віддати їй всі нагороди, адже вона не розгубилася і чітко прямує до поставленої цілі.
- Для нашої матері ніколи немає високих парканів, вона готова йти по горі із трупів та по головах живих людей. Добре Діаночко, я піду до Говарда, не хочу залишати його на самоті, - повідомила Алексі, посміхнулася їй і попрямувала до свого жениха, котрий був одягнений в неймовірно стильний чорний костюм.
Як виявилося, на вечірці були присутні не тільки холостяки, а ще й одружені пари. Як подумала Діана, мама просто зробила вірний тактичний хід, аби не привертати сильної уваги тим, що запрошені тільки чоловіки, тому запросила ще й жінок. Деякі пари зійшлися в танцях, і погляд Діани сам по собі наткнувся на Артура, котрий пробирався до неї через натовп.
Не стримавши посмішку, Діана розкрила свої руки для міцних обіймів.
#8328 в Любовні романи
#3232 в Сучасний любовний роман
#2768 в Сучасна проза
Відредаговано: 28.11.2022