Розділ 3

Дівчата дивилися на чорні джипи, що були припарковані поряд з будівлею шахти. Таміла весь час обіймала себе руками і нервово переступала з ного на ногу. Діана помітила як подруга час від часу поглядала вгору на будівлю. Напевне боялася, що незнайомці можуть скоро повернутися.

- Як довго твоя сестра буде їхати? Вже пройшло майже 40 хвилин, - поглянувши на наручного годинника (циферблат якого світився червоним фосфором), Таміла роздратовано відкинула волосся собі за плечі.

- Скоро повинна бути тут. Я і без того відволікла її від особистих справ, тепер Алексі зла на мене, як чорт.

- Що за справи? Вечірка? – поцікавилась Таміла.

- Жених.

- Що? Жених? Невже Алексі збирається вийти заміж? – шоковано перепитала Таміла. – Не очікувано.

- Чому? Алексі просто красуня, у неї багато залицяльників.

- Авжеж, натовпами стоять біля воріт вашого будинку і співають їй любовні пісні, - цинічно мовила Таміла і відвернулася.

- Ти заздриш, - усміхнулася Діана і жартівливо вщипнула подругу за руку.

- Ще чого! Я не заздрю.

- Вірю-вірю Тамусю.

Десь на повороті почувся гучний свист гальм, дівчата поглянули в той бік. Яскраве світло фар вдарило в обличчя, змушуючи прикрити очі долонями. Через секунду глянцевий кабріолет червоного кольору, зупинився поряд. За кермом сиділа молода дівчина, за красу якої можна було вбити. Саша Панова (вона ж Алексі), приходилась Діані не тільки старшою сестрою, а ще й приміром для наслідування і просто найкращою подругою. Алексі мала довге чорне волосся та зелені наче самоцвіти очі, в яких проблискувало щось коштовне. Висока та струнка. Вона була з тих дівчат, котрі завжди привертали до себе увагу чоловічої статі. Кожен вигин її граційного тіла, зводив чоловіків з розуму, викликаючи у свідомості картинки, які змушували щоки палати від сорому.

- Ну що нічні гуляки, поїхали? Відвезу вас по домівках! – у Алексі був дзвінкий, мелодійний голос, котрий відлунював приємною музикою у вухах.

Застрибнувши до авто з відкидним дахом, дівчата зручно розмістилися в салоні: Діана біля сестри, а Таміла на задніх диванах.

- Тримайтеся міцніше, мої гарненькі подружки, зараз ми помчимо на зустріч ночі! – весело вигукнула Алексі.

Знову шалено заскреготіли гальма і кабріолет рвонув з місця. Таміла схопилася обома руками за сидіння на якому сиділа Діана, а на повороті дівчину взагалі кинуло в бік до дверей.

- Хто тебе водити вчив?! – вигукнула запитання Таміла вирівнюючись на сидінні та поправляючи волосся.

- Мій дядько, відомий на весь світ гонщик! – весело вигукнула Алексі.

- Я так і зрозуміла, - невдоволено кивнула Таміла, тому що знала, що ніякого дядька-гонщика у Алексі і в помині не було.

- Чому ти така смурна? Будь веселішою, - Алексі поглянула на подругу Діани в дзеркало заднього вигляду. Коли Таміла піймала її погляд, видавила з себе вимушену посмішку. – Ось так набагато краще, - широко розтягла губи в посмішці Алексі.

Діана скоса поглянула на сестру, яка схоже зовсім не сердилася на неї, як та собі надумала. Але все ж, мовила:

- Вибач, що відволікла тебе. Я не знала до кого ще можна зателефонувати. Артур весь у справах. Не хотілося його турбувати.

Таміла гучно хмикнула.

- Аби ти зателефонувала йому, він кинув би всі свої справи та примчав до тебе, як вірний пес!

Алексі усміхнулась на слова Таміли, потім кинула веселий погляд на свою сестру.

- Нічого, не зважай. Говард все розуміє. Він з шанобливістю поставився до ситуації, що склалася, та навіть сам хотів поїхати сюди, щоб забрати вас звідти, уявляєш?

- Яка честь, - монотонно пробубоніла Діана.

- Ей, трішки більше доброти. Він намагається бути милим, - вмить насупилася Алексі. – Діано, стався до мого жениха з повагою. Тому що він тебе поважає!

- Гаразд, вибач.

- Ось так, - тон сестри пом’якшав так само стрімко, як і погрубішав перед цим. – Що ви робили на тій шахті? Ця будівля в надзвичайно аварійному стані. Туди ходити заборонено.

- Вирішили пригадати дитинство, - відповіла Діана.

- А, ностальгія?

Таміла трохи пожвавішала на задньому сидінні.

- Можна і так сказати. Якщо не враховуючи той факт, що цю ідилію зіпсувала присутність бандитів, - кислим тоном мовила вона.

- Що?! – вигукнула Алексі. – Там були бандити? То їхні автомобілі стояли на території?

- Так, - підтвердила Діана.

- Ви що зовсім подуріли? Мало того, що знаходитись на шахті небезпечно, так ще й з бандитами перетнулись? Такого я від вас не очікувала. Ці люди занадто небезпечні, вас могли прикінчити на місці.

Таміла смикнула куточком губи.

- Але ж все добре.

- Вам неймовірно пощастило, - через злість на дівчат за нерозсудливість, Алексі міцно стиснула губи в тонку сердиту лінію. – Схоже у них там якийсь з’їзд.