Глава 1.

- Женька, збирайся швидше! - Поліна і Оля, мої дорогі подруженьки, мене сильно підганяли, а я ніяк не могла намалювати цю чортову стрілку на правому оці, вона виходила кострубатою або не схожою на сусідку зліва, яка була, за законом підлості, ідеально виведена з першого помаху руки.

- Іду, іду! - бурчала, зосереджено домальовуючи куточок. 

Ой, фіг з нею, все одно на вечірці буде темно, кому яке діло до мого хворобливого перфекціонізму і ідеальної стрілки.

Я розтушувала все рідкими тінями, роблячи смокі айс, пару раз провела тушшю і подивилася в дзеркало, порядок, можна йти.

- Боже, Жень, як можна так довго вибиратися? Чесне слово! - Оля страшно незадоволена, так як у неї були визначені плани на цей вечір, і там такий довжелезний список, що кожна секунда дорога.

- Вибач, Оль.

Так, грішу таким і часто, запізнення для мене вже стало нормою життя, знаю, що це ненормально, багатьох дратує, та й саму мене з моїм перфекціонізмом теж, але так важко було з собою боротися в цьому питанні...

- Сьогодні буде виступати мій улюблений діджей, запалимо, дівчатка! - ентузіазму Полі можна тільки позаздрити.

І така вона у всьому - в навчанні, в коханні, в спорті, справжня спортсменка-комсомолка і, між іншим, красуня.

Смію визнати, що ми втрьох красуні.

Оля - володарка модельної зовнішності, висока, худа, зі світло-русявим волоссям по плечі, пофарбованими під натуральний колір, але насиченого і яскравого відтінку. Сама себе вона називає шваброю через високий зріст (174 см)  і відсутність видатних форм, так, не 90-60-90, але пристойна одиничка на місці і попа накачана є.

Поля у нас в традиціях комсомолки з довжезною косою до попи, і форми у неї як треба, третій розмір грудей, невеликий животик. Загалом, як гітара - фігурна і на поціновувача прекрасного.

Я ж на їх фоні худорлява малютка - 162см, 46кг і тендітна зовсім, одні очі яскраво-зеленого кольору на пів обличчя виблискують. Хоча багато хлопців мене вважають привабливою, а мою фігурку - витонченою. Не дарма все дитинство на гімнастику ходила, а потім на бальні танці. Тепер можу похвалитися розтяжкою і підтянутою попою.

- Дівчата, як я виглядаю? Все добре? - Оля трохи нервувала і була схвильована, так як у неї намічається перше побачення зі старшокурсником із факультету менеджменту, з Богданом Колосовим.

- Ти виглядаєш надзвичайно! - я не покривила душею і не прикрасила, подруга справді виглядала шикарно.

- Тоді вперед! 

Вечірка була в самому розпалі, гучна музика, танці, парочки по кутах цілуються, сміх і вигуки всюди - одним словом, молодь гуляє.

Оля знайшла очима свого майбутнього хлопця і цілеспрямовано почала пробивати дорогу до нього.

Ми з Полею пішли до своїх знайомих з нашого факультету.

- Привіт! - привіталися і відразу влилися в загальну розмову.

- Поль, а де Оля? - ми тут знаходилися вже четверту годину, випиваючи і розважаючись, все добре і весело, але за нашою новоспеченою закоханою треба доглядати, а то вона любить в неприємності влазити.

- Не знаю, Жень. Давай розділимося і пошукаємо.

На тому і вирішили.

Я заходила в одну нішу за другою в пошуках подруги, нарешті почула її сміх і швидко увійшла всередину.

Оля була п'яна і сиділа на колінах у Богдана, обіймаючи й цілуючи його. За столиком перебувало ще троє хлопців, схоже старшокурсники та друзі Богдана.

- Оль! - спробувала привернути увагу дівчини. Але вона цілком зайнята своїм бойфрендом.

- Залиш її, не маленька, розбереться.

Я почула репліку і обернулася, щоб подивитися на цього розумника. Ага, буде він мені розказувати, що робити.

- Ти ... - моя фраза застрягла на півслові, бо повітря вишибло з легень.

Хлопець був абсолютно шалено офігенний !!!

Як зі сторінок любовних романів - високий, близько 180 см, а тіло ... у мене аж слюньки потекли... Широкоплечий, весь вилитий з м'язів, а обличчя ... Який красивий хлопець, вольове підборіддя, з мужньої щетиною, прямий ніс з горбинкою, високі вилиці і сині очі, на контрасті зі смуглою шкірою і вугільно-чорним волоссям, вони виглядали як яскраві алмази.

Хлопець виграв карт-бланш у природи, і трохи додав за допомогою тренажерки, і результат, як то кажуть, назовні.

Я зависла, просто стояла і пялилась на нього.

Слова вилетіли з голови, залишилися тільки емоції захоплення.

- Дівчино? - він глузливо на мене подивився і злегка посміхнувся.

Боже! У нього ще й ямочка на одній щоці, непропорційна, саме з одного боку ... Як же пощастить його дівчині! На таку красу можна дивитися і дивитися. Годинами.

- Ви мене зараз роздягали поглядом? - додав красень.

- Вибачте що? - я ще раз постаралася привести свої почуття в порядок і відповісти, але питання трішки збентежило.

- Ви мене зараз роздягали? - повторив він своє нетактовне запитання.