Добрий день, всім моїм читачам. Я дуже вдячна, Вам, що читаєте мою книгу. Це моя перша книга, тому приємного проведення часу за читанням
-Оль, дивись! - до мене підбігає подруга з паралельного класу.
-Що це?
-Це новий вихователь. Тільки не знаю, в якому він класі буде.
-А звітки ти знаєш, що він новий вихователь?
-Я його в кабінеті директора бачила. Тобто, як він туди входив.
-І? Може це новий учень, а ти подумала, що це...- не встигаю договорити, тому що дзвінок задзвонив на урок,-... вихователь. Зустрінемось потім. Успіхів.
-Тобі теж успіхів.
Зайшовши в клас, а потім в припараторську, подивилась який наступний урок, взяла підручник і зошит та пішла на урок.
-"Контрольна з фізики- це карма, звістно, я знаю формули та правила, але ніколи не любила контрольні".
-Добрий день. Вибачте за запізнення, можно пройти?
-Добрий. Не можно, а треба.- говорить вчитель. Підхожу до парти і сідаю,-діти, сьогодні не буде контрольної, тому що я забула провести лабораторну. Тому беремо зошити з лабораторної і сідаємо писати, а завтра напишемо контрольну. Всі згодні?
-"Хто-хто, а я згодна"
-Так, -всі сказали хором.
Під кінець уроку задзвонив дзвінок.
-Так, записуємо домашнє завдання...- я вже не слухала її ,тому бистренько зібралася, сказала,-Допобачення,- та вийшла з кабінету.
-Добрий день, Олена Федорівна,- звертаюся до жінки, а саме до нашої класної кирівниці,-Коли пійдемо обідати?
-Добрий, Олю. Скоро, коли всі зберуться.
Вже вечір. Всі роблять домашнє завдання, а я думаю, що ж за вихователь, то такий? Приїхав у смт*, щоб що? Від думок, мене перериває подруга по парті.
-Ти зробила алгебру?
-Роблю, допомогти?
-Так, я не розумію цей приклад,-показує вона.
Пяснюю, що і як.
-Дякую.
-Угу.-знову поглинула у свої думки та роблю уроки.
Наступний день.
-Добрий ранок, Олено Федорівна. Ви чогось сьогодні схвильовані, щось сталось?
-У мене нічого. Але к нам прийде новий вихователь, тому не знаю як його звуть і хвилююся.
-Не хвилюйтесь, все буде добре.
Уроки вже закінчились, тому ми сидимо в класі та граємо у гаджетах.
-Ну куди ти йдеш, телепень!- чується крик із-за задньої парти. Зразу зрозуміло, що хлопці грають.
-Я роблю, що знаю! І взагалі, це ти– телепень!
-Катю, що там, знайшла прохід?- доки хлопці, грають, ми теж не відстаємо, та граємо в ігру "Minecraft Вunker 2022".
Стук в двері. Вся увага на них. Заходить хтось, кого я не знаю. Также, за ним заходить директор. І починає говорити:
-Добрий день. Це ваш новий вихователь, його звуть, Ітан Дамірович.
-"Я взагалі, вважала, що наш клас, це місце для демонів. Чому? Тому що всі його обходять, дев'ятою дорогою. А тут бац! І новий вихователь! Капець...".
-Щож, діти, ви поки знайомтеся, а я пішла по справах. Успіхів, допобачення!
-Допобачення!
-"Що за екшен, тут відбувається?!".
-Оскільки ви знаєте як мене звуть, тому давайте знайомитися по черзі. Тебе як звуть? -питає у Іллі.
-"А як його звуть?".
Пишу на бумажці:
"А як його звуть?".
"Не пам'ятаю, просто називай його "вибачте"
-"... Добре, потім у других запитаю".
-Добрий день, Ілля.
Далі він всіх спитав, далі до мене підійшла черга.
-Ольга.
-"Дивиться так дивно, як будто, я в нього колись позичила 5 копійок і йому не повертаю."
-Мені дуже приємно з вами познайомитись. Що ж пішли обідати.
Вечір. Знову домашня робота, але є один приємний плюс, сьогодні четвер, а завтра п'ятниця. Зможу відпочити.
Підхожу, до султана Сулеймана, ім'я та по-батькові забула, тому буде просто "дядя", а точно, для чого я туди підійшла, для того щоб розповісти правила з української мови.
-Ти щось хотіла?- питає дядя.
-"Ні! Розповісти шутку!".
-Так, розповісти правила.
-Розповідай.
Коли вже розповіла, він кивнув та я пішла за парту. Тільки мене одне бентежило, те що я випадково побачила, повідомлення, яке він комусь писав:
"Щоб ніхто не зрозумів, що я глава ма...".
Розумію, що він на мене дивиться і щось підозрює. І я в це момент, просто повертаюсь до підручника і нібито, читаю зміст цієї книги.
-"Очманіти! Яка цікава книга! О, Боже...".
-"Треба з ним обережною бути".
____________________________________
*
смт–селище міського типу