Глава 4

"Кожна грубість починається зі слабкості.”, – 

Сенека

Прийшовши в гуртожиток, я лягла спати, дуже втомилась за сьогодні. Юля мене не тривожила, знала що прочухана отримає, якщо розбудить. Поспала я не довго, але продуктивно. Голова уже не боліла, відчуваю себе бодрячком. Згадую що мені снились, якісь дивні сни, але згадати не можу. Ну і ладно не такі вони і важливі.
- Юля, ти не хочеш чаю?- Запитала я.
- Ну можна було б, зробити,- відповідає.
- То іди і зроби,- зі сміхом говорю я.
Юля дивиться на мене, як на дуже прифігівшу людину. Але все одно іде і ставить чайник.
Я вдягаю халат і іду до умивальників. До речі в нас в гуртожитку не блок-системи як у багатьох студентів. Ні, в нас іде один коридор з багатьма кімнатами. В коридорі дві кухні, два туалети, хлопчачий і дівчачий, і дві кімнати з умивальниками.
Вмиваюсь, відчуваю прохолоду на обличчі, і просинаюсь вже до кінця.
Діставши з кишені пачку цигарок сідаю на підвіконня і закурюю.
Дим розходиться по легенях убиваючи все і залишаючи тільки спокій.
Я курю вже рік, і не для того щоб виглядати крутою, як деякі дівчата, я знаю що це зовсім не круто. Я це роблю для себе, це мій спосіб заспокоїтися в складній ситуації, або мені це дуже подобається.
- Ну що там, як сьогоднішня практика?- запитує Юля. Вона завжди ходить зі мною курити, хоча сама не курить.
Я думаю, може розказати їй про машину і того хлопця. Я не думаю що ми з ним ще зустрінемось і не бачу смислу розповідати це Юлі, тільки хвилюватись буде, але в нас секретів нема так що.
- Я коли переходила дорогу мене, майже збила машина.- тихо проговорила я, а в друг не почує.
- Що?- закричала Юля. - Як так? І ти мовчала? Ти взагалі нормальна? Давай розказуй, — і дивиться на мене так, як ніби я їй зараз розкажу секрет всесвітнього заговору.
Я їй розповіла, вона сказала, що тепер саму мене на практику відпускати не баде. Або сама буде іти, або я в гуртожитку буду сидіти. Ну ну, я краще здохну ніж в гуртожитку цілий день сидіти буду.
Я затушила цигарку і ми пішли пити чай. Загалом вечір пройшов нормально, я доробила роботу, і вже збирались лягати спати. Як почули стук у двері, ну звичайно на годиннику північ Саша тут, як тут.
Саша працює офіціантом в одній кафешці, тому на канікулах він тут. І взагалі багато хто на канікулах тут, таж сама Настя, наша 3 дівчина з кімнати.
- Заходьте! - кричу я, тому що всім лінь вставати.
- Ходіть покуримо, - це Маша сусідка, ми з нею теж здружились. Але вона більше з Настьою дружить.
- Настя, ідемо курити,- вона мене не чує, як завжди в навушниках сидить, - Настя! - я вже махаю руками.
Ну нарешті вона звернула на мене увагу.
- Курити ідемо, ти з нами? - кажу їй.
Пару секунд вона думала над тим що я сказала. Переваривши це все вона погодилась і ми пішли.
Сидячи на підвіконні я не слухала про що говорять дівчата, задумалась про своє.
Ми з дівчатами всі вчимося в ІТ-сфері крім Маші, вона еколог. Я сиджу і думаю, що потрібно шукати роботу. Але я не хочу працювати офіціантом. Завтра підійду до цього директора і запитаю на рахунок роботи. Да, так і зроблю. Докуривши ми пішли спати.Що ж надіюсь завтрашній день, буде теж веселим, і без пригод.

Прокинувшись зранку розумію, що проспала, я запізнююсь. Починаю збиратись кидаю ноутбук, і біжу вдягатись.
- Юля вставай ми запізнюємось,- починаю будити її.
- Іди сьогодні сама, я завтра з тобою піду. - сказала вона і розвернулась до мене спиною.
Ну ладно сама так сама, перший раз чи що. Сьогодні в нас буде не просто практика, нас познайомлять з головою компанії "Empier Games". Вона дуже велика, хоча їй не багато років. Ця компанія швидко пішла на підйом коли в неї змінився голова. Хоч я його ніколи не бачила, думаю він дуже класний. За такий час вивести компанію майже на перші місця в статистиці.
Я вже майже добігаю до головного корпусу, як на мене майже наїхала машина. Ні ви серйозно, да що ж це таке, на мені що медом намазано.
- Вибачте, будь ласка, з вами все гаразд? - запитує якийсь знайомий голос.
Я підіймаю голову і бачу його, Максима, той що вчора мене збив.
- Зі мною все добре, але я бачу ти вирішив мене все-таки убити. Ти взагалі дивишся куди їдеш? Тут люди ходять і світлофорів тут нема.

Максим

Я дивлюсь і не можу зрозуміти, в мене галюцинації, чи це та дівчина що я вчора майже збив. Оце так збіг обставин, вчора я на неї кричав, сьогодні вона на мене, і головне майже одна і таж ситуація.
Ця дівчина мені ще вчора сподобалась, думав завершу справи і пошукаю її для мене це не довго. Але вчора так заробився що навіть не помітив як заснув.
І тут такий подарунок. Так я ж запізнююсь, мені час бігти.
- Вибач ще раз, але я дуже поспішаю, дай мені свій номер, і потім я оплачу те що пошкодив.
- Ага, прям так взяла і дала, не потрібно мені від тебе нічого. Я теж до речі поспішаю.- Вона розвернулась і пішла. Те що вона студентка це, я вже зрозумів, цікаво скільки їй років і як її звати. Хоча називати її Кудряшкою мені подобається.
В мене задзвонив телефон, і я закривши машину пішов в корпус.
- Алло, я вже підходжу.- Сказав я і вибив виклик.
Навіщо говорити, я вже майже на місті.
Заходжу в аудиторію, і вітаюсь зі студентами, згадую як це, ще пів року назад сам таким був.
- Доброго дня, студенти, я директор компанії "Empier Games".Сьогодні я розкажу вам про можливості та розвиток у компанії.
Я роздивляюсь студентів, дивлячись хто зацікавлений, а хто просто прийшов байдики бити. І тут я бачу свою Кудряшку, яка дивиться на мене такими очима, що якби поглядом можна було убити, то я вмер би тричі.
Ох доля жартівниця, такого подарунку від тебе я вже не чекав.
Але зараз у мене лекція тому про це пізніше.І я почав свою розповідь.

- На цьому я і закінчу. Якщо в когось є якісь запитання, не соромтеся підходьте і запитуйте. - я чекаю що, буде робити моя Кудряшка. Як швидко я почав називати їх своєю. Я бачив, що в неї є запитання, всю лекцію вона уважно слухала і щось записувала.
Я бачу як вона підіймається і виходить кинувши на мене останній погляд.
Ех ні дівчинко тепер ти попала, і я тебе не відпущу, я відчуваю що ця дівчина моя, не знаю як це описати. Я відчуваю, що повинен тримати її при собі.
- Вибачте, ви не підкажете як звати дівчину, що вибігла тільки що? - Запитав я у викладачки, що веде в них практику.
- Її звати Анастасія! - Ага, Настюша значить.
- Можете щось про неї сказати? - запитав я.
- Ну дівчина доволі розумна, завжди все здавала вчасно, і взагалі до неї немає ніяких претензій.
- Дайте мені, будь ласка список студентів,- мені передають список і я роблю фото. Тут списки тих хто сьогодні був тут і їх номера телефонів і де живуть. Так що Кудряшка ти попала.