"Ми світло"

ГОЛОСИ ПАМ'ЯТІ

 

“Я мила підлогу в школі, де ночували наші хлопці.

Втома була така, що падала від запаху диму,

але коли вони усміхались — я вставала знову.”

— жінка з Кривого Рогу

 

“Ми сиділи у підвалі, а мама читала молитву.

Я питав, чи Бог нас чує під землею.

Вона казала: чує всіх, хто не перестає вірити.”

— хлопчик, 8 років

 

“Я не боюся смерті.

Бо бачив, як люди оживають, коли отримують теплий хліб і слово ‘дякую’.”

— волонтер із Харкова

 

“Я тримала руку пораненого, доки він шепотів:

‘Скажи їм, що ми вистояли’.

І я сказала. Я всім кажу.”

— медик, 35 років

 

“Ми хоронили батька під звуки артилерії.

Не плакали — бо не можна було.

Потім я посадила калину. Вона виросла.

Значить, він живий.”

— донька загиблого воїна

 

“Я бачив у темряві тисячі свічок.

І зрозумів — ми не самі.

Навіть коли нас мало, нас — Україна.”

— військовий капелан




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше