"Ми світло"

ГОЛОСИ ПАМ'ЯТІ І НЕНАВИСТІ

"Ми вже не ті, ким були колись.

У нас немає розкоші забуття.

Ми навчилися жити з порожнечею на місці дому, з іменами, що болять навіть пошепки."

"Я бачила, як зруйновані школи ставали укриттями,

як діти малювали сонце на холодних стінах підвалів,

як жінки носили в кишені дитячі шкарпетки, щоб не втратити відчуття життя."

"Я чув їхні голоси — тих, кого вже немає.

І тому мовчати — це зрада."

"Наш гнів не палить, він освітлює.

Бо ми не мстимося, ми боремось.

Ми не забуваємо, щоб більше ніколи не повторити."

"І коли наші діти спитають “чому?”,

ми скажемо:

— Бо ми люди. І ми вистояли."

“Я не прощаю зло. Я несу пам’ять, щоб воно більше не народилось."

Подобається

#1179 в Сучасна проза
#917 в Різне

Відредаговано: 27.12.2025