"Ми світло"

Вступ

МИ СВІТЛО

...Темрява прийшла не раптово — вона повзла повільно, як холод, що затікає у вікна, коли ти ще сподіваєшся, що встигнеш їх закрити.

Спочатку зникло світло. Потім — звичне життя. Потім — ті, кого ми любили.

І залишилась тільки Україна — оголена, поранена, але жива.

Ворог хотів, щоб ми тремтіли в темряві.

Але ми навчилися у ній бачити — очима тих, хто стоїть на фронті, руками тих, хто пече хліб при свічці, голосами тих, хто шепоче молитву в підвалі.

Ми стали світлом самі.

І тепер ця книга — наша подяка тим, хто тримав і тримає це світло.

Щоб наші діти знали: темрява буває страшною, але вона ніколи

не вічна...

Автор: Юлія Молодик

Україна , 2025

Подобається

#1129 в Сучасна проза
#864 в Різне

Відредаговано: 27.12.2025