Мій сусід- офіційна катастрофа

Пролог

Мене звати Олеся.

Мені двадцять п'ять років.

Я юристка.

Я розумна.

Освічена.

Адекватна.

І саме тому я стояла босоніж посеред сходовоїклідки от другій години ночі з петельною в руках.

— Виходь! — гаркнула я.

За дверима квартири навпроти щось гримнуло.

— Я тебе приб'ю!

— Це погроза? — почувся веселий чоловічий голос.

— Це обіцянка!

Двері відчинилися.

На порозі стояв він.

Розтріпане волосся.

Сіра футболка.

І та сама нахабна усмішка.

-Добрий вечір, сусідко.

— Друга година ночі!

— Я знаю.

— Ти нормальний?

— Не впевнений.

— Ти знову свердлив стіну!

— Ні.

— Я чула!

— То була не дрель.

Я звузила очі.

— А що?

— Я впустив шафу.

Запала тиша.

— Ти...

— Так?

— Впустив...

—Так?

— Шафу?

— Вона перша почала.

Я мовчки дивилася на нього.

Він дивився на мене.

Потім почав сміятися.

І саме в той момент я зрозуміла.Колись один із нас точно сяде до в'язниці.І я дуже сподівалася, що це буду не я.

Подобається

#412 в Молодіжна проза
#4516 в Любовні романи
#2014 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 12.06.2026