Мій суджений - дракон

Глава 14. Чарівний сад імператора-колекціонера

 

Я раптом зрозуміла що в Сутінковому світі… в цьому зловісному замку, наповненому чудовиськами, мені належить вижити, завоювавши своє місце під сонцем, а, можливо, навіть спробувати повернутися додому.

Внаслідок обіймів із драконом моє чудове плаття перетворилося на ганчірку, тому я вирушила в гардеробну, байдуже переступивши через купу кинутого просто на підлогу одягу.

- Чи не бажаєте помитися, пані? – заметушилися довкола мене монстри.

- Бажаю, - дивлячись собі під ноги, буркнула я.

- Ось, йдіть сюди, - натиснувши на невелике заглиблення в стіні, сутність відкрила для мене вхід.

- Що там? - я вхопила першу-ліпшу кофтину й накинула на себе.

Не імператорські купальні, але все одно, всередині було дуже гарно: просторе приміщення з блакитними стінами; одна половина кімнати схована за напівпрозорою перегородкою із кольорового скла; білий унітаз із м'яким рожевим сидінням; невеличка кругла ванна вирувала водою.

 «І що ж такого накоїла Халіна? - міркувала я, після купання замотуючись у зручний пухнастий банний халат. - Напевно, королівна щось таки пообіцяла дракону, коли зустрічалася із ним раніше. Але до чого тут я? Хоча, надто пізно скаржитися на долю».

У гардеробній я скинула із себе халат та одягнула білизну. Потім неспішно пройшлася повз ряди суконь і вибрала найпростішу - звичайного крою, довжиною трохи нижче колін. На плечі накинула хутряний жилет, взула зручні туфлі.

- Ну і? - я запитально подивилася на служницю-восьминога. - І чим мені займатися тепер?

- Робіть, що хочете, - проквакала вона.

- Просто ... я не звикла байдикувати, а тепер у мене сила-силенна часу, і якось трохи нудно.

- Можете прогулятися по замку.

- А й правда, адже я ще нічогісінько тут не бачила, - мої очі заблищали від передчуття розваги, адже скільки ще цікавих місць мені належало відкрити для себе.

- Тут є якась оранжерея, або зимовий сад? - запитала я, входячи в свою спальню і помітивши в кутку дівчину-сирина, що готувалася співати. Наступної миті та й справді похитала головою, заплющила очі та затягла тужливу мелодію, поступово підвищуючи голос.

- Є, - відповіло чудовисько, перекрикуючи пронизливі верески співачки.

- Тоді я хочу піти туди негайно!

Проігнорувавши сирина, що так старалася мені вгодити, заткнувши пальцями вуха, я швидко метнулася до заглиблення напроти гардеробної кімнати, восьминіг рушив слідом за мною.

- Куди йти тепер? - увірвавшись до коридору і полегшено зітхнувши, я застебнула жилетку, так як гуляли протяги.

- Йдіть за мною, пані.

Цього разу я уважно роздивлялася на всі боки, намагаючись помічати будь-які деталі, щоб у випадку чого знати куди бігти.

Стіни коридору, де ми йшли, були прикрашені самоцвітами, що поблискували в тьмяному світлі, яке проникало з напівкруглих віконечок під стелею. Підлогу вистилали м'які килими, і наші кроки тонули в їх густому ворсі.

- Ось ми і прийшли, - захрипіла служниця, відкриваючи двері в залите рожевим світлом приміщення.

Ступивши туди, я ніби втонула в чудових звуках співу птахів і неймовірно приємних пахощах квітів. На відкритому просторі перед собою я побачила кущі, гілки яких схилялися вниз під вагою пишних суцвіть. Під ногами простелялася смарагдова трава, дзюркотів невеликий водограй, якісь крихітні яскраві пташки пили із нього воду, ледь вмочаючи червоні дзьобики та відразу ж відлітаючи геть, так що їх пурхання було схожим на чудернацькі салюти.

Раптом серед квітів промайнула якась тінь.

- А хто це? - запитала я, вказавши туди, звідки щойно спурхнула зграйка справжніх метеликів; немов фантики від цукерок, вони зашелестіли крильцями і зникли в блакиті неба.

- Амріта Орхідея, - відповів восьминіг.

- Тобто?..

- Тільки їй одній дозволено гуляти в цьому саду, влаштованому на затишному плато, де любить відпочивати наш імператор. Ну і вам … тепер. Для решти вхід закритий.

- Чому?

- Тут особлива атмосфера, зібрані рідкісні рослини і комахи, колекція птахів.

- Значить, ваш володар Архан Самс-на-Касс - завзятий колекціонер? - посміхнулася я, ні на мить не випускаючи з поля зору бірюзове плаття незнайомки. - І чим же таким особлива та дівчина, якій дозволено порушувати місце усамітнення дракона-імператора?

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше