Таємні побачення або моя фантазія

Тиждень навчання минув непомітно. Майже кожного дня після навчання ми з Свєтою гуляли в парку. Моя підсвідомість грала зі мною . Я мріяла про Діму. Мені здавалось що я гуляю не з подругою а з ним,декілька разів ми навіть пересікались в парку.

-Іра ауу. Земля викликає Іру.

- Ти  щось сказала?

-Тобто я тут півгодини розповідаю про те що той красень при всіх порвав зі своєю дівчиною в кафетерії а ти навіть мене не слухала!?

-Зіронько вибач,просто я здається закохалась по вуха.

-У кого? Хоча мені здається я вже знаю в кого. Тепер ти маєш всі шанси стати його дівчиною.

-Ти здуріла!? Я коли бачу його чи він до мене вітається в мене пропадає дар мови. Тож я точно не його поля ягідка.

-Іро ,ти дура!? Він очей з тебе не зводить останні дні.

-Не вигадуй,все завершили розмову про нього. Ти краще скажи як ми заліки здавати будемо?

-В нас лише один залік та один іспит які потрібно буде здавати ,все інше автоматом,чим ти слухала старосту коли вона про це говорила.

Як признатись самій собі що вже неодноразово ,бачила як він на мене дивиться та посміхається. Я  вже не одноразово намагалась перою йому написати але кожного разу зупиняла себе.

Ввечері повернувшись з прогулянки ,сівши за підготовку до завтрашніх пар на мій телефон прийшло сповіщення,яке я неочікувала побачити.То було смс в діректі від Діми.

-Іро привіт ,хотів запитати як твоє навчання?

Я втратила дар мови і на декілька хвилин зависла,навіть не почула коли Свєта звала мене вечеряти.Прийшовши до тями ,я зрозуміла що не знаю що йому відповісти на таке просте питання,подрузі я поки не готова була розповісти про смс.

-Привіт Дім,все добре. Можна сказати що навіть дуже добре.А в тебе як навчання?

-Нормально все,ось з дівчиною розійшовся. Але ти про це напевно і так знаєш. Про це весь університет говорить.

-Знаю,як ти себе почуваєш після розриву?

Відправивши смс я зрозуміла що написала дурницю а видаляти було запізно тому що Діма вже прочитав.

-Ти не повіриш,але чудово. Настільки легко і спокійно я себе давно не почував.

-Ти правий, в це складно повірити. Хіба в тебе не було почуттів до неї?

-Були,ми разом вже два роки,але за ці два роки в нас було більше скандалів чим перемир'я. Вона ревнувала мене до всіх,але сама при цьому не була святою.Я зловив її на зраді і це стало останньою  краплею. А в тебе є хлопець чи симпатія до когось?

-Є,але це не взаємно нажаль.

Я не могла повірити ,що настільки легко можу відкритиь чужій людині.Прийшла Свєта,виявляється вона ходила до магазину,а я навіть не помітила цього.

-Ір,ти вибач за прямоту,але хочу запитати:"А ти намагалась сказати йому про свої почуття?"

-Ні,тому що його серце зайняте,а зараз нажаль він відходить від розриву.

Я здивувалась наскільки я посмілішала. Але подивившись на годинник зрозуміла що вже час вкладатись,тому що завтра на пари.

-Знаю що лізу не в свою справу ,але моя тобі порада, скажи йому про свої почуття.Можливо він також до тебе щось відчуває.

-Гаразд,це дійсно не твоя справа. Але я подумаю над твоїми словами. А зараз дозволь відкланятись,мені вранці вставати рано,тому добраніч.

-Добраніч,побачимось завтра в універі.

-До завтра.