12

— Що це за йокай*? — вирвалося з мого горла, а очі вп'ялися в рогате чудовисько з білим, мов крейда, обличчям та довгим роздвоєним язиком, що вивалився з велетенської пащі.

Кадзу миттю опустився на землю та, прослідкувавши за моїм поглядом, гнівно зішкірився.

— Білий оні — рідкісний і дуже могутній демон, — пояснив принц. — Він набагато сильніший від звичайних оні... Не думав я, що все настільки серйозно... — замислено мовив нагіцуне.

— Викрадачі, — здогадка вихором промайнула в моїй свідомості. — Невже вони прийшли по тебе?

— Чи по одну маленьку лисичку, — припустив Кадзу, що вже дістав звідкилясь катану.

Чесне слово, я й оком не встигла змигнути, а в цього хитрого лиса з'явилася в руках зброя. І як тепер спати з ним під одним дахом? А раптом і мене колись спіткає лиха доля?

— Гадаєш, що зможеш знищити почвару звичайною катаною? — я не втрималася від ядовитого питання.

Молодик зміряв мене швидким, але досить зарозумілим поглядом, та все ж відповів стримано:

— Це не просто зброя — вона зроблена з заліза, що було загартоване в ритуальній солі, і має печатку онмьодзі**.

Я відразу зрозуміла, що все це означало: катана Кадзу може з легкістю знищити нашого ворога.

— Агррррр... — загарчало чудовисько, несучись до нас з усіх ніг.

Раптово я усвідомила, що час показати чого варта. Дарма, що Кадзу мав перевагу. Я теж дещо вміла.

Відскочивши від принца на безпечну відстань, я почала трансформацію. У формі лисиці мої сили значно більші, тому час вогняній кіцуне запалити цей ліс.

— Ти що робиш? — крикнув Кадзу. — Тікай до будинку, а я сам впораюся. Тобі зарано битися з таким ворогом.

Невже в голосі молодого чоловіка було ледь вловиме хвилювання? Ні, мені здалося. Нагіцуне — безсердечні створіння, що не можуть нічого відчувати.

— Ні! — не обернувшись, відказала я, кинувшись назустріч оні. — Привіт, почваро! — весело мовила, опинившись біля демона. Моя лапа лягла на плече йокая, а зуби клацнули навпроти його бридкої пики.

— Ахр...хррррр... — хрипіло чудовисько. Воно протягнуло до мене свою руку, яку я відразу ж вкусила. — А-а-а-а... у-у-у-у... — пронизливо завила почвара, викотивши очі.

Однак наступної миті оні зиркнув на мене, мов на шматок смачного пирога й потягнувся до обличчя кінчиком язика. З його горла зірвався дикий сміх, а руки схопили за хутро. Гострі пазурі дряпнули шкіру, залишаючи на ній свій слід.

— Ах ти ж!
Вигукнула зі злістю. Махнула лапою, з якої зірвався вогонь, що тієї ж миті лизнув мерзенного йокая. — Подобається? — не втрималася від питання.

— Агррррррр... — гарчало воно охоплене полум’ям, хитаючись з боку в бік.

— Досить цих ігор! — поряд із нами з'явився Кадзу. Він змахнув катаною й опустив її на йокая. Через якусь мить на місці потвори лишився тільки попіл.

— Якщо чекаєш подяки, то її не буде, — похмуро мовила я, скривившись так, ніби покуштувала гіркої редьки.

— Ти відважна, але ця відвага межує з дурістю, — крізь міцно стиснуті зуби, кинув нагіцуне. — Він міг тобі нашкодити.

— Але не зробив цього, ось тільки... — слова застрягли всередині мене.

— Що? — темні очі дивилися на мене, не мигаючи.

— Його довжелезні нігті чи пазурі... Хто ж їх розбере, тих йокаїв...

— Він подряпав тебе? — Кадзу нахабно перервав мене.

Я ненадовго замислилася, але згодом ствердно кивнула. А який сенс приховувати правду?

— І ти мовчала?

Молодик підхопив мене на руки й поніс у напрямку будинку. І тут я трохи здивувалася, бо досі перебувала у формі лисиці — чималої лисиці. Невже й справді цей принц настільки сильний?

Однак довго про це розмірковувати не стала.

— Гей! — замахала всіма кінцівками. — Постав мене на землю! Я не дозволяла тобі...

Він знову перервав потік моїх слів.

— У кігтях білих оні є отрута. Коли вони дряпають свою жертву, вприскують її в тіло бідолахи. І ось тоді лік вже йде не на години, а на хвилини.

— Чому... чому ти мовчав? — я шоковано закліпала очима, судомно пригадуючи все, що чула про оні. Однак моя пам'ять виявилася досить впертою і не дала мені відповіді. Ох, як я могла цього не знати? Що ж зі мною буде? Невже я повинна довірити своє життя нагіцуне?

_______________
*Йокай — у японському фольклорі загальний термін для всіх чудовиськ, духів і перевертнів.

**Онмьодзі — маг/шаман, що керує печатями та бореться з темними силами.

***
Жодна частина цієї книги Не може бути скопійована чи опублікована без моєї згоди. Ця книга викладена на сайті самвидаву Букнет. Якщо ви бачите її на інших сайтах — це піратство.